Читати книгу - "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"

та паху буде їм шкодити, і за якийсь час це призведе до того, що вони припинять функціонувати. До того ж є підозра, що крипторхізм підвищує ризик виникнення раку яєчка пізніше в житті, однак наразі щодо цього немає цілковитої впевненості. Тому важливо вчасно виявляти цей стан, щоб, за потреби, розпочати лікування. Щодо того, коли саме слід удаватися до лікування, наразі повної згоди немає, але зазвичай чекають, доки хлопчик досягає віку одного-двох років. Це пояснюється тим, що яєчко може переміститися в останній проміжок униз до калитки впродовж перших місяців життя.

Ретиноване яєчко виправляють операцією. Якщо яєчко опустилося досить далеко, достатньо зробити невеликий надріз у паху та мошонці. Тоді яєчко звільняється від тканин довкола і втягується вниз, у мошонку, де його закріплюють хірургічними нитками. Здебільшого це розв’язує проблему. Коли ж яєчко залишається в черевній порожнині, його треба звільняти із застосуванням лапароскопічної хірургії. Іноді яєчка взагалі не знаходять, тоді говорять про так званий уроджений анорхізм. Та здебільшого одна сім’яна залоза спроможна виробляти достатню кількість тестостерону і сперматозоїдів, щоб урівноважити відсутність іншої.

То вгору, то вниз

Механізми, які керують розвитком і розміщенням сім’яних залоз, здебільшого функціонують бездоганно. Та машинерія іноді дає збій. Наприклад, канал із черевної порожнини до мошонки іноді залишається повністю або частково відкритим. Тоді яєчка можуть рухатися вгору-вниз між пахом і мошонкою. Це відбувається через перетягування м’язовими волокнами, прикріпленими до сім’явивідної протоки. Медична назва цього явища – ретрактильні яєчка, однак більш поширена і популярна – яєчка йо-йо. Цей стан не є небезпечним, і яєчко здебільшого завжди безпечно приземляється в мошонці впродовж періоду статевого дозрівання. Тому таке яєчко в принципі не потребує операції, хіба що дитина має болі або неприємні відчуття, що доволі незвично.

Трапляється й таке, що яєчка опиняються в місцях, де їм зовсім не місце, наприклад, на стегні. Тоді вони досить швидко припиняють функціонувати, зменшуються і врешті-решт повністю абсорбуються організмом. Такий стан здебільшого вимагає операції.

Різна висота

У калитці з двома яєчками одне завжди звисає трохи нижче від другого. Вони мають також трішки різні розміри. У понад 60 % чоловіків ліве яєчко трохи менше і звисає трохи нижче, ніж праве. Розбіжність у висоті зменшує ризик затиснення яєчками одне одного та перегрівання.

Чому праве яєчко часто більше за ліве, не відомо. У Давній Греції багато хто вірив у те, що сперма з правого яєчка породжує хлопчиків, тоді як дівчатка походять із лівого. Та навіщо ходити так далеко? 1891 року у «The Essentials of Conception and How to Prevent it» («Основи зачаття та як цьому запобігати») англійська письменниця Іда Елліс описала деякі засоби, які можуть впливати на стать майбутньої дитини. З-поміж інших рекомендувався метод, який полягав у закріпленні шнурка або гумки довкола сім’яника, який «відповідав» за небажану стать. Книга певний час користувалася великою популярністю серед знаті, і, зважаючи на те, наскільки важливо було, на думку тогочасних вельмож, народжувати хлопчиків, зовсім не дивно, що перев’язували насамперед ліве яєчко. Це навряд чи було особливо приємно, та біль, очевидно, був невеликою ціною за гарантоване забезпечення послідовності спадкоємців.

Добрі підстави поганого розміщення

Щодо такого вразливого розташування двох надзвичайно важливих органів були поширені різні теорії. Сьогодні вважають, що розміщення сім’яних залоз пов’язане з тим, що це дає змогу забезпечувати в калитці нижчу температуру, ніж у тіла загалом, що дає серйозні переваги сперматозоїдам. У середньому у sсrotum 35 ˚С, тобто на 2 градуси холодніше, ніж в організмі загалом. Це вважається ідеальною температурою і для продукування, і для розвитку сперматозоїдів. Для утримання такої температури чоловічий організм створив низку механізмів. Найпримітніший із них – здатність калитки підтягуватися ближче до тіла, коли холодно, і розслаблятися й звисати нижче, коли спекотно. Цю здатність регулює тонкий м’яз, який спускається до калитки через паховий канал і або скорочується, або розпружується поза нашим прямим контролем.

Окрім терморегуляції, розміщення сім’яних залоз забезпечує захист від зростання тиску, що може відбуватися всередині тіла. Якби яйця залишалися в черевній порожнині, то, скажімо, відвідування туалету при закрепах могло б настільки збільшувати тиск, що сперматозоїди затискалися б. Чоловіки, робота яких пов’язана з підніманням важких вантажів, зазнавали б мимовільного сім’явиверження.

Теорія жар-птиці

З-поміж екзотичних теорій про причини розміщення калитки зовні знаходимо теорію жар-птиці. Згідно з нею, характеристичні пір’їни у хвості павича не просто гарні – вони відіграють також важливу роль у розмноженні. Павич використовує їх, щоб показати потенційним партнеркам, що не боїться привертати увагу і що йому вистачить сили захиститися в разі нападу. Що більші пір’їни хвоста і що більше вони привертають уваги, то він відважніший. За аналогією частина теоретиків еволюції вважала, що коли сім’яники первісного чоловіка звисали без захисту поза тілом, таким чином він показував свою силу й відвагу та засвідчував, що є досконалим сексуальним партнером. Однак ця теорія швидко «розвалюється», якщо детальніше придивитися до того, як працює еволюція. Якби ця теорія відповідала дійсності, сім’яні залози сучасних чоловіків були б велетенськими і привертали б значно більшу увагу, ніж це відбувається насправді.

Тестостеронова бомба, що продукує сперму

На сьогодні нам відомо майже все про будову та функції сім’яних залоз. Але так було не завжди. Зокрема Арістотель був переконаний, що сім’яні залози кріпляться до голосових зв’язок через кровоносні судини. Коли хлопці досягали віку статевого дозрівання, сім’яні залози важчають і опускаються нижче в мошонку. Це призводить до більшого перетягування голосових зв’язок, і саме тому голос стає грубший. Оскільки кастрація була відносно поширеною практикою за часів Арістотеля, він міг «підтвердити» свою теорію, посилаючись на той факт, що хлопці, у яких було видалено сім’яники, мали тонші голоси. І все ж Арістотель частково мав рацію. Причиною мутації голосу в хлопців є вплив гормонів. Гормон, який відповідає за зміну тембру голосу, – тестостерон, і він продукується саме в сім’яних залозах.

Тож сім’яні залози виконують два важливі й незамінні для розвитку і функціонування організму чоловіка завдання. Перше – продукування чоловічого гормону тестостерону. Понад 95 % тестостерону продукується у спеціальних клітинах Лейдіга, розташованих у тканинах довкола сім’яних трубочок. Решта виробляється в наднирниках. Завдяки цьому чоловік, який втрачає яєчка, все ще має невелику кількість тестостерону. Наднирники в жінок також продукують чоловічий статевий гормон, так само і яєчники, і плацента під час вагітності. Та в чоловіків його виробляється в 200 разів більше, ніж у жінок.

Інша важлива функція сім’яних залоз – продукування сперматозоїдів. Дуже поширене помилкове уявлення про те, що вся сперма продукується саме в них. Насправді більша частина рідини, що виливається під час сім’явиверження, продукується в простаті та інших залозах таза. Сім’яна рідина становить лише 2–5 % усього обсягу сперми. Водночас саме ці кілька відсотків мають вирішальне значення для розмноження.

Звивистий шлях до мети

Завдання сперматозоїда – передавати наші гени далі через запліднення яйцеклітини і започаткування нової людини. Але перш ніж до цього дійде, він має подолати непростий шлях.

Шлях сперматозоїда до запліднення починається в сім’яних трубочках, або tubuli seminiferi. Вони утворюють більшу частину вмісту сім’яної залози і тісно, звиваючись, лежать одна біля одної. Якби ми їх розпрямили і виклали одну за одною, отримали б трубопровід 800 метрів завдовжки! Із сім’яних трубочок сперматозоїди витискаються до придатка яєчка, що простягається