Читати книгу - "Іліада. Одіссея"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
112] Лук спорядив і, об землю обперши, його натягнув він,
113] Товариші ж хоробрі щитами його заступили,
114] Щоб не наскочили часом Арея синове, ахеї,
115] Перш ніж впаде Менелай войовничий, Атрея нащадок.
116] З сагайдака він, віко ізнявши, невживану вийняв
117] З нього крилату стрілу - скорбот провинницю чорних,
118] Швидко наклав ту гірку він стрілу на лук з тятивою,
119] Давши обіт Аполлону Лікійському, славному луком,
120] Щедру йому принести гекатомбу з ягнят первородних,
121] Щойно додому він вернеться в мури Зелеї священні;
122] Взявши стрілу й молотком її вправивши в жилу волову,
123] Він до грудей тятиву притулив, а залізко до лука.
124] Тільки-но дугоподібний він лук натягнув свій великий,
125] Лук задзвенів, тятива загула, і стріла гостродзьоба
126] Враз полетіла, жадаючи вцілити в натовп ворожий.
127] Та не забули блаженні боги, Менелаю, про тебе,
128] Й перша з них - Зевсова донька Афіна, що здобич дарує.
129] Стала вона біля тебе й стрілу відхилила колючу,
130] Легко від тіла її відігнала, немовби та мати
131] Муху зганяє з дитини, повитої сном найсолодшим.
132] Вістря її скерувала в те місце, де череса злотні
133] Пряжки, на панцир зайшовши, подвійну броню утворили.
134] В міцно пов'язаний черес гіркеє утрапило вістря,
135] Наскрізь пробила стріла майстерно оздоблений пояс
136] І пройняла вона й панцир, оздобами пишними вкритий,
137] Навіть пов'язку, що тіло йому від списів захищала
138] Захистом певним, - навіть її вона теж пронизала,
139] Тіло героєві ледь зачепивши, по шкірі дряпнула,
140] Й цівкою чорно-багряною кров з тої рани побігла.
141] Як меонійські жінки чи карійські слонову фарбують
142] Пурпуром кість, щоб наличники нею оздобити кінські,
143] І бережуть її дома - й багато комонників хтіло б
144] Мати її, але жде на державців оздоба коштовна:
145] Разом і коням краса, і візничому слава і шана, -
146] Так і тобі, Менелаю, збагрились пурпурною кров'ю
147] Стегна й гомілки стрункі, аж до кісточок, що над ступнею.
148] З жаху тоді затремтів державець мужів Агамемнон,
149] Чорну побачивши кров, що з рани відкритої бігла.
150] З жаху тремтів весь тоді й Менелай, Ареєві любий.
151] Та як побачив зазублини й зав'язь стріли він над тілом,
152] Знову йому до грудей вернулася духа бадьорість.
153] Важко зітхнувши, - навколо й усе товариство зітхало, -
154] Взяв Менелая за руку й сказав володар Агамемнон:
155] «Брате мій любий! Тобі на загибель ту склав я угоду,
156] Проти троян одного з ахеїв поставивши битись!
157] Ось тебе ранено - клятву священну зламали трояни!
158] Але ні клятвенна кров баранів не буває даремна,
159] Ні узливання, ні потиск правиць, що ми ними клялися.
160] Як не віддасть їм тепер олімпієць, то все ж неодмінно,
161] Хоч і пізніш, а віддасть, а ті вже заплатять за зраду
162] І головами своїми, й жінками, і рідними дітьми.
163] Добре-бо знаю це все і розумом я, і душею.
164] День той настане колись - Іліон загине священний.
165] З ним же загине Пріам і весь люд списоборця Пріама.
166] Зевс, що в ефірі живе, з висоти свого трону, Кроніон,
167] Темною сам потрясе тоді з неба егідою, в гніві
168] За віроломство й обман. І збудеться все неодмінно.
169] Але страшна мені буде скорбота й печаль, Менелаю,
170] Якщо тепер ти умреш, досягнувши кінця свого віку,
171] Вкритий ганьбою до Аргоса спраглого я повернуся.
172] Згадувать зразу ж почнуть ахеї тоді про вітчизну.
173] На похвальбу і Пріамові, й іншим троянам покинем
174] Ми аргів'янку Єлену. Твої зотліватимуть кості
175] В полі під Троєю, справа ж нескінчена так і лишиться.
176] Скаже тоді не один із троян гордовито зухвалих,
177] Ставши ногою, славетний Атріде, на пагорб твій гробний:
178] «О, коли б так і завжди свій гнів виявляв Агамемнон,
179] Як задаремно тепер привів сюди військо ахейське
180] 11 з кораблями порожніми знов повернувся додому,
181] В край вітчизняний, хороброго кинувши тут Менелая».
182] Скаже він так, і тоді - хай земля мене рідна поглине».
183] Щоб підбадьорить його, Менелай йому мовить русявий:
184] «Духом кріпися, щоб страху не сіять у війську ахейськім.
185] 1 Гостра не впала стріла на місця небезпечні", спочатку
186] Пишно мережаний черес затримав її та запона
187] Потім з пов'язкою, що мідники мені хитро склепали».
188] Відповідаючи, мовить владущий йому Агамемнон:
189] «О, коли б то й було так, улюблений мій Менелаю!
190] Рану досвідчений лікар огляне твою і цілющих
191] Ліків дасть, щоб чорні тобі заспокоїти болі».
192] Зразу ж покликаний був ним Талфібій, окличник божистий:
193] «Кликни, Талфібію, хай Махаон сюди прийде негайно,
194] Того Асклепія син, що лікарем був бездоганним,
195] Хай Менелая огляне, хороброго сина Атрея.
196] Лучник якийсь із троянських рядів чи лікійських стрілою
197] Ранив його - на славу собі та усім нам на горе».
198] Так він сказав, і послухався мови тієї окличник.
199] Швидко крізь лави ахеїв проходить він міднохітонних,
200] Скрізь Махаона шукаючи. Бачить нарешті - стоїть він,
201] Колом могутніх оточений військ щитоносних, що з Трікки,
202] Коням поживної, разом із ним у похід вирушали.
203] Близько спинившись, промовив до нього він слово крилате:
204] «Сину Асклепія, кличе владущий тебе Агамемнон,
205] Щоб Менелая оглянув, хороброго сина Атрея.
206] Лучник якийсь із троянських рядів чи лікійських стрілою
207] Ранив його - на славу собі та усім нам на горе».
208] Так він сказав, і душу йому він у грудях стривожив.
209] Разом пішли вони вдвох через табір широкий ахеїв.
210] А як до місця дійшли, де лежав Менелай русокудрий
211] Ранений, кращі круг нього ахейські зібралися колом
212] Люди, і от Махаон посередині став богорівний,
213] І витягати почав він стрілу, що вп'ялася у черес,
214] Та на стрілі поламались при тому зазублини гострі.
215] Він розстебнув йому черес мережаний, потім запону
216] Витяг з пов'язкою, що мідники йому хитро склепали,
217] Рану оглянув тоді, що стріла заподіяла гостра,
218] Висмоктав кров і цілющими ліками рану посипав,
219] Як зичливий Хірон ще колись научив його батька.
220] Так клопоталися над Менелаєм вони гучномовним.
221] Рушили разом на них загони троян щитоносні.
222] Зброю схопили й ахеї
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іліада. Одіссея», після закриття браузера.