Читати книгу - "Мама для дочки рятівника , ліліанаа"

Спочатку я чекав коли вона прокинеться, але коли зрозумів, що цього не станеться я зайняв місце на диванчику, що був навпроти ліжка дівчини і заснув там.

В ранці я прокинувся від жіночого голосу, я відкрив очі і зрозумів, що він належить незнайомці. Я підійшов до неї.

 - Привіт, ти пам'ятаєш мене? - невпевнено запитав її

 - Привіт, пам'ятаю. Ти врятував мене коли я тікала від Тарло - я сів на стілець

 - Він щось заподіяв тобі? Може поліцію викликати? 

 - Ні ні ні, ніякої поліції. Не можна, я знаю його як свої п'ять пальців. Я не хочу, щоб він щось зробив мені чи моїй дитині

 - Ти вагітна? - здивувався я

 - Так, але Тарло не захотів цієї дитини, казав, щоб я її позбулася, я сказала, що не зроблю цього і він.. він вдарив мене - мій погляд потемнів

 - Ти ще впевнена, що не хочеш поліції?

 - Впевнена - я невдоволено покрутив головою і вийшов з палати. Я пішов покликати лікаря, ми разом дійшли до палати, але я залишився в коридорі, коли він зайшов у палату.

АВЕНІР

Коли хлопець вийшов, я обдумувала його слова. Так, це було б розумне рішення викликати поліцію, але я не хочу, щоб Тарло зашкодив мені чи моїй дитині, тому я вирішила відмовитися від поліції.

До мене зайшов лікар і посміхнувся мені

 - Як ви себе почуваєте, панянко?

 - Вже краще, як моя дитина? - лікар здивовано глянув на мене

 - Чоловік вас одну привіз, нікого з вами не було. Про яку дитину ви питаєте? 

 - Я й справді була одна, коли він мене знайшов. Діло в тому, що я вагітна, як моя дитина? 

 - Ні, ви не вагітна. З чого ви це зрозуміли? - він зняв свої окуляри

 - Я вчора тест робила і він показав другу ледь помітну смужку..

 - Ймовірно тест був помилковим, бо аналізи нічого не показали щодо вагітності, мені прикро.. - він вийшов, до палати зайшов незнайомець. Я відвела свій погляд на вікно, дивилася як пташки літали з гілки на гілку. Спостерігала за тим як тонкі гілочки похитувало вітром

 - Незнайомко, як ти? Твій малюк в порядку? - поцікався він

 - Дитини немає, тест виявився помилковим. Зате я дізналася який Тарло бридкий хлопець.. - я глянула на хлопця

 - Не хвилюйся, незнайомко. Якщо цей твій Тарло не захотів твоєї дитини, то в тебе пізніше буде той який буде благати тебе народити йому дитинку. - він бадьоро посміхнувся

 - Дякую тобі, якби не ти я не знаю, щоб зі мною зараз було б.. - він поклав телефон в кишеню і знову глянув на мене

 - Це вже не важливо, зараз ти в безпеці. 

 - Так, в безпеці. А можна мені твій телефон? Я хочу подзвонити мамі

 - Так, звичайно - він дав мені телефон. Я з пам'яті набрала маму і коротко їй все пояснила, сказала адресу лікарні і чекала її приїзду. Я віддала телефон хлопцю

 - Дякую, а можна питання? - він забрав телефон

 - так, питай

 - як тебе звати? а то ніяк не можемо нормально звертатися один до одного

 - Моє ім'я Картер, а як звати ту яка кинулася мені під машину? - я легко посміхнулася

 - Авенір

 - Приємно познайомитись - він піднявся і пішов до дивану, де лежало його пальто 

 - Взаємно, а ти кудись йдеш? - я піднялася трохи на ліжку

 - Так, мені час додому. Мене чекають ще від вчора, пробач

 - А, я розумію все. - він кивнув та попрямував до дверей

 - Картере - зупинила його я, він глянув на мене

 - Ми зустрінемося, коли будемо потрібно одне одному - він посміхнувся і вийшов 

Після того як пішов Картер напевно минулому хвилин 30 і до мене влетіла мама. Вона потребувала з мене пояснення в найменших подробицях. Я це і зробила, розповіла абсолютно все до кожної дрібниці.

КАРТЕР

Я заходжу в будинок і мені назустріч біжить моя маленька дівчинка, я беру її на руки і цілую у скроню

 - Привіт, принцесо - я посміхнувся

 - Привіт, та - я пройшов з нею на руках на кухню де була моя мама, я підійшов до неї

 - Привіт, мамо - вона залишила готувати обід для Ейворі і глянула на мене

 - Привіт, як там та дівчина? З нею все добре? - я поставив донечку на підлогу і вона побігла з кухні

 - Так, їй краще. Але шкода її, думала, що вагітна, а тест виявився помилковим. Хлопець за цю її "вагітність" вдарив її, а вона тікала від нього і на мене потрапила. Я ж не міг просто покинути її - мама торкнулася мого плеча

 - Я розумію тебе, ти все правильно зробив. - ми ще поговорили поки вона готувала для Ейворі, потім я їй сказав, щоб їхала відпочивати додому. Вона так і зробила.

Я сидів годував дочку, розказував їй "пригоди принцеси Ейворі з ведмедиком у чарівному світі", я сам вигадував історії для неї, які кожного разу удосконалював. Ніколи не думав, що буду придумувати свої казки.

Коли вона поїла я акуратно витер її ротик і прибрав на столі. 

 - та, поїдемо гуляти з дітками? - я глянув на неї, взяв на руки і ми пішли у дитячу

 - Сьогодні ні, а завтра так. У мене завтра вихідний, і весь день ми проведемо разом - вона заплескала в долоні і посміхнулася. Як справжній тато я сидів грався з нею в ляльки та став моделлю для найкращого у світі макіяжу.