Читати книгу - "Дозволь мені залишитися на ніч , Кетрін Сі"

— Допомогою мамі на роботі, а ти що?

— Ми можемо зустрітися? 

— Зустрітися? … Я зайнятий до вечора, але можемо зустрітися о восьмій вечора..

— Гаразд, я приїду до твого будинку.

— До будинку? 

— Так, Деніс, до будинку! Чому все перепитуєш? 

— Люба, погано чую, пізніше наберу! — виклик завершився. 

Важко зітхнув я поклала голову на кермо і спробувала заспокоїтися. Думаю, що сеанси з психологом не пройшли даром, я вже швидше можу опанувати свою злість і стримати себе від ламання речей. 

На мобільний прийшло повідомлення, я відразу перевірила, що там. Повідомлення було з невідомого номеру, це відео. 

— Що за хрінь? 

Вмикаю відео і жалкую про це, на перших трьох секундах. Це порнографічне відео за участю Деніса.

— Люба, погано чую, пізніше наберу, — відкидає телефон в сторону і продовжує мацати груди якоїсь дівчини. — Чому вона постійно невчасно дзвонить? 

— Хто?

— Та не важливо, — я вимикаю відео, мені бракує сил дивитися його далі.

Це якийсь розіграш чи що? Чому це все відбувається саме сьогодні? 

Батька не стало; мачуха можливо вбила його; містер Бертьє зрадив батька; а мій хлопець трахає якусь дівку, поки говорить зі мною по телефону.  

Теперішній час

Життя яке я будувала десять років, було зруйноване за три години. Як таке можливо?  

— Ви впевнені, що хочете продати автомобіль? Все ж таки, такий красунчик, — я востаннє поглянула на сіреньке авто і повернулася спиною. 

— Так, я хочу продати його. — я стільки заробляла на нього, постійно економила, забороняла батьку купувати його для мене, а зараз просто продаю цей автомобіль. 

— Що ж, тоді підпишіть папери і можете отримати гроші. 

Брати гроші у Сільвії я не збираюся, нехай вдавиться ними.

Зараз я нічого не зроблю, тож краще мені поїхати подалі від Парижу, а потім з новими силами повернутися сюди і боротися з Сільвією. 

Стоячи на вокзалі я чекаю свою чергу для покупки квитка на потяг. 

— Дякую. — жінка відходить і нарешті моя черга. 

— Один квиток до Аннесі. 

— Дев'яносто доларів.

— Карткою. 

Ось і все, я повертаюся туди, куди й не думала повертатися.