Читати книгу - "Поворот долі, Hevi"

2

   Сиджу в машині і не можу зрозуміти, що відбувається. Якого біса? Кров починає закипати, а мене починає трусити всю. Хочу відстібнути ремінь безпеки та руки тремтять, так нетерпиться врізати тому, хто посмів пошкодити мою ластівочку. Сподіваюся це мужик, бити баб якось не по фен-шую, а от мужику врізала б із привеликим задоволенням. Якось змогла вирватися на волю, відчиняю дверцята і вилітаю на вулицю. Винуватець торжества навіть не удостоївся вийти. Скільки нахабства, навіть не відкрив дверцята, я б із задоволенням зараз витягнула це нещастя за шкірку із його корита.

   Але я ж дівчина, тому стримуюся і стою чекаю. Хвилин через п'ять відчиняються дверцята і перше, що я побачила чорні, начищені до блиску чоловічі туфлі, десь так розміру сорок четвертого. Ну і лапа, як у ведмедя, чесне слово . Проти мого тридцять сьомого це просто велетень якийсь. Відчула себе Дюймовочкою. Тоді із-за дверей показався силует чоловіка. Я одразу ринула до нього.

   Коли підбігла до розвалюхи, її власник уже виповз з неї і я змогла побачити його в повний зріст. Якби не дана ситуація я б сказала, що він нічогенький, а так як він пошкодив мою маленьку то готова начистити його фізіономією асфальт.

   - Тобі, що повилазило? Ти куди дивився? Ти взагалі правила дорожнього руху знаєш? Понакупляли прав і їздять.

   - Жіночко збавте обороти, я з вами поки на брудершафт не пив, щоб ми перейшли на ти. Хоча якщо ви так наполягаєте то я не проти. Але тільки після того як ви заплатите за ремонт моєї машини, так як нарушили ви, на розмітку треба було дивитися. 

   Ну він мене просто бісить, який самовпевнений мажор. Це ж треба було так вляпатися іменно сьогодні. А я вже подумки була в горах разом із подругою.

   - Давайте ви заплатите за ремонт моєї машини і ми розходимося мирно без поліції, вам повезло, що я поспішаю на мене чекають.

   - Воно і видно по подряпині на моїй машині як ви поспішали. Я не проти мирно, після вихідних поїдемо на станцію технічного обслуговування, хлопці подивляться і все оцінять , а ви оплатите.

   - Ага, он бачите, бачите, там в кінці вулиці.

   Я показала пальцем куди потрібно дивитися, чоловік так приглядається з таким виразом обличчя, що мені стало навіть смішно.

   - Бачите? Це я там побігла оплачувати за ремонт вашого корита.

   - Бачу з почуттям гумору у вас все добре. А от чи вистачить вам коштів, щоб заплатити за ремонт, як ви висловилися "корита" , в мене є сумніви.

   - Думаєш якщо в тебе є гроші то тобі все дозволено?

   - О, ми знову на ти. Я за вами не встигаю. Оприділіться вже якось. Бачу ви жіночка не постійна.

   - Яка я, не тобі судити, зрозумів? Я визиваю поліцію, хай оформляють акт і розбираються хто правий.

   Я набрала номер поліції і сповістила про ДТП. Відійшла від цього хама подалі, спілкуватися з ним більше немає смислу. Пішла говорити з Аньою, через цього придурка я не встигну до Нового року до неї. Так раптом стало обідно і боляче, що ще більше мене розізлило. Всі мої плани в одну мить зруйнував якийсь мажор.

    Поліція якось не особливо і поспішала, я вже встигла замерзнути. Так хочу додому під теплу ковдру і кружку чаю. А в ідеалі в Карпати до Ані.

    Нарешті приїхала поліція і почали складати акт про ДТП. Як виявилося ці придурку зробили мене винною в тому, що сталося. Ви уявляєте? Я розумію, що цей урод має багато грошей, судячи з його брендового одягу і дорогої тачки, але як же справедливість? 

   Мою машину евакуювали, тому мені довелося тягнутися ще й у відділення поліції, щоб все оплатити і віддати їм квитанцію та забрати свою пташку додому зі штрафмайданчика. Залишати тут її на всі вихідні було дуже дорого, а ще треба було платити за машину цього мажора. Мажор якогось чорта теж припхався позаду у відділок. Чого він не валив далі, його фейс мені за сьогодні настільки спротивився, навіть страшно подумати, я ще пару годин тому вважала, що він нічогенький. Я в чоловіках, виявляється, взагалі не розбираюся.

   Коли вийшла на вулицю він стояв обпершись об свою машину. Я вдала, що не помічаю його і , що ми взагалі не знайомі, хоча насправді ми і не були знайомі. Бачила його прізвище та ім'я коли підписувала акт.

   - Ви не хочете хоча би вибачитись? Ви ж в кінцевому підсумку виходить не праві, все-таки не я нарушив.

   - А то я не знаю чого так сталося. В кого більше грошей той і правий.

   - Яка ж ви вперта особа. Давайте разом повечеряємо і я вам пробачу борг та оплачу ремонт самостійно?

   - А може мені ще й в тебе у ліжку відпрацювати борг?

   - Ну якщо вам так хочеться, не можу відмовити жінці. Ідея мені сподобалася, як це вона мені не прийшла в голову? Я радий, що ви запропонували. То що поїхали?

   Цей урод стоїть і скалить свої зуби. А я підходжу до нього, широко посміхаюся: 

   - Ну звичайно. 

   Тягнуся до нього, він нахиляється до мене, так як значно вище ніж я, а я з усієї сили заїжджаю коліном йому між ноги. Він згинається вдвоє, а я тим часом випрямляюся, піднімаю підборіддя і крокую від бедра в сторону штрафмайданчика. Мажор не насмілився мене наздоганяти, тим краще для нього.

   Сідаю в свою ластівочку і їду додому. Уже в дворі змогла роздивитися всі подряпини на машині. В квартиру піднялася вся розбита і нещасна. От тобі і Новий рік. Просто завалилася спати...

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно