read-books.club » Сучасна проза » На твоєму боці, Уляна Пас 📚 - Українською

Читати книгу - "На твоєму боці, Уляна Пас"

170
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "На твоєму боці" автора Уляна Пас. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 ... 65
Перейти на сторінку:

– Я так і зрозумів, – хмикаю. – Ти тут всього кілька днів, а вже знайшов собі друзів. 

– Вони самі до мене тягнуться, – говорить. 

– До тебе, чи до твоїх грошей? Хоча в нашому випадку, навіть не до твоїх, а до таткових, – спокійно заявляю.

– Та яка різниця? Це краще, ніж усе життя бути чимось незадоволеним, – бурчить. – Можна ж просто розслабитися і радіти життю! 

– Хто така Настя? Ти спав з нею? – питаю прямо.

– Ти хоча б знаєш, скільки у мене цих Насть було? – регоче Дан. – Ти про яку з них питаєш? 

– Усе з тобою зрозуміло, – допиваю пиво і кидаю пляшку біля своїх ніг. І так тут повний срач. 

– А чого ти питаєш? – цікавиться брат. – Навіщо тобі ця Настя?

– Якась фурія вліпила мені ляпаса за те, що я розбив серце її подрузі Насті, – розповідаю. – Я тільки-но приїхав, а вже отримую за твої походеньки. 

Дан регоче, а от мені зовсім не смішно. Не люблю, коли доводиться відповідати за його косяки. Не кожному можна пояснити, що ми близнюки, і це єдине, що у нас є спільним. Його обличчя точно таке, ж як у мене, але в голові абсолютно протилежні думки. 

– Завтра зранку татко чекає на нас в офісі. Буде вчити життя, – цідить невдоволено Дан. 

– Ну, звісно. Він саме для цього висмикнув нас зі звичного життя, – кажу. – Згадав, що трохи недовиховав у минулому. 

– Може, не поїдемо? – питає Дан, і, якщо чесно, я хочу відповісти йому “так”. Зустріч з батьком – це завжди стрес для нас обох. Але я знаю: якщо ми не приїдемо завтра, він відправить за нами своїх амбалів. 

– Я спати. Втомився як собака, – зітхаю. – Дуже сподіваюсь, що зранку цього срачу не буде. 

Йду у кімнату і лягаю на ліжко. Заплющую очі, і несподівано в ніздрі потрапляє аромат полуниці. Він досі тут, хоча минуло доволі багато часу. А може, це у мене галюцинації через довгий переліт? Таке ж може бути. 

Прокинувшись наступного ранку, мене зустрічає все той же переворот у квартирі. Дан заявляє, що клінінг приїде з хвилини на хвилину і, поки ми будемо на зустрічі, вони все поприбирають. 

Оскільки брат ще не до кінця відійшов від вчорашнього свята, за кермо його Ferrari сідаю я. Дан натягує на очі темні окуляри, і я не бачу, спить він чи ні. Їдемо мовчки, але я знаю, що брат, як і я, напружений. Уявлення не маю, що вигадав татко, але якщо ми з Даном йому потрібні, отже, не треба чекати нічого хорошого. 

Залишаю тачку біля офісу, і разом з братом заходимо в будівлю. Я відчуваю на собі погляди присутніх і точно знаю, що Дан те саме відчуває. Завжди так відбувається, коли ми разом. Абсолютно однакові сини Віктора Мазура. 

Їдемо ліфтом на двадцятий поверх, і, коли з'являємось у приймальні, молоденька секретарка підводиться на ноги. Бачу, як червоніє її обличчя, й усміхаюсь кутиками губ. Дан повільно знімає окуляри, розглядає чергову жертву з голови до ніг і мало не облизується. У цьому весь він. Точна копія нашого татуся!

– Доброго дня! – випалює дівчина. – Ваш батько вже очікує на вас. 

– Привіт, красуне! – Дан робить крок до неї й торкається пальцями довгого темного волосся дівчини. – Що робиш сьогодні ввечері?

– Я… – секретарку рятує наш татко, який вирішив перевірити, що тут за шум. Він з'являється на порозі кабінету і похмуро нас розглядає. А так і не скажеш, що ми не бачилися кілька років. Взагалі жодних емоцій не викликає у нього ця зустріч. 

– Яне, дай спокій дівчині! – невдоволено заявляє, а брат широко усміхається. 

– Татку, ти не можеш розрізнити власних дітей? – хмикає. – Я Дан, а це Ян!

Батько прискіпливо розглядає нас обох, ніби реально намагається знайти відмінності. Розумію, що треба було одягнутися однаково, щоб він остаточно розгубився.

– У кабінет заходьте. Розмова серйозна, – цідить сердито, а я не розумію, чому така реакція. Він сам організував наше повернення сюди. Чому ж тоді злиться? – Аліно, кави мені принеси. 

– А мені води, Аліночко, – підморгує їй Дан. – Аж в горлі пересохло від твоєї краси! 

Мої вітання тим, хто ще не спить і заглянув в першу главу моєї новинки) 

Дуже сподіваюсь, що ця історія вам сподобається, тому що я від неї в захваті. Це тільки початок, а у мене вже вибух емоцій від героїв, які дуже сильно відрізняються від усіх, що були до цієї книги) 

Одразу хочу вам сказати, що ця книга буде абсолютно безкоштовною. Це однотомник і точно не дилогія)) 

Як вам такий сюрприз?))) Саме від вашої активності буде залежати як часто оновлення з'являтимуться на сайті, тому не скупіться на вподобайки і залишайте свої враження в коментарях. 

Спокійної ночі! Люблю вас! 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 2 3 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На твоєму боці, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На твоєму боці, Уляна Пас"