Читати книгу - "Успішні виступи на TED"

Ми з колегами працювали із сотнями спікерів TED, допомагаючи відшліфовувати зміст і форму їхніх виступів. Ці неймовірні люди повністю змінили наш світогляд. Протягом останнього десятиліття запекло сперечалися між собою, у чому ж секрет досягнень наших спікерів. Ми мали можливість спостерігати за ними зовсім близько, і побачене викликало у нас цікавість і роздратування, давало нам знання й натхнення. Ми особисто зібрали безліч цінних порад від людей, що буквально прокинулися знаменитими.

Тому ця книжка — результат спільних зусиль. Це співпраця зі спікерами і моїми талановитими колегами, особливо з Келлі Стоутцел, Бруно Джуссані і Томом Ріеллі, які організували найбільші конференції, створили новий формат промов TED і залучили яскравих мовців.

Ми разом стали свідками колективних зусиль спікерів на тисячах самодіяльних заходів TEDx[2] — їхні вражаючі виступи розширили наші уявлення про можливості промови.

Місія TED — сприяти поширенню потужних ідей. Нам байдуже, як це відбувається: через TED, TEDx чи інший формат публічного виступу. Нас тішить будь-яка звістка про конференції в стилі TED. Зрештою, ідеї незалежні. Вони живуть своїм життям. І ми щодня із захватом споглядаємо відродження ораторського мистецтва — де б це не відбувалося і хто б це не робив.

Отже, мета цієї книжки — не просто пояснити, як створити промову в стилі TED. Вона значно ширша: підтримати всіх, хто прагне висловлювати думки, надихати і переконувати в будь-якій сфері і в будь-якій формі. Так, чимало прикладів у книжці взято з TED, але це зовсім не означає, що ми не бачимо далі власного носа. Протягом останніх років промови TED набули великого резонансу і зробили вагомий внесок у розвиток публічних промов. Ми переконані, що цей досвід і принципи роботи можуть слугувати міцним фундаментом для удосконалення навичок мистецтва публічного виступу.

Тут ви не знайдете інструкцій щодо весільних тостів, корпоративних промов і університетських лекцій — ми пропонуємо лише інструменти й ідеї, які можуть знадобитися вам у всіх цих випадках, а насправді — у підготовці до будь-якої форми публічного виступу. А ще ми сподіваємося переконати вас, що ораторське мистецтво набагато цікавіше й сильніше, ніж здається на перший погляд.

Іскри давніх вогнищ розпалили нове полум’я. Цей вогонь поширюється від свідомості до свідомості, від екрана до екрана: вогонь ідей, час яких настав.

Це дуже важливо. Кожен переломний момент поступу людства був можливим лише тому, що люди мали спільні ідеї та об’єднали зусилля для їх реалізації. Від того першого разу, коли наші предки об’єдналися, щоб уполювати мамонта, до першого кроку Ніла Армстронга на Місяці люди перетворювали одного разу вимовлені слова на вражаючі спільні досягнення.

Саме це нам потрібно сьогодні.

Ідеї, які дійсно могли б вирішити серйозні проблеми, часто залишаються непоміченими через те, що їх талановитим авторам бракує впевненості на сцені. Це справжня трагедія. Якщо правильно представлена ідея за лічені хвилини може поширитися по всьому світу, створюючи свої копії у мільйонах свідомостей, великою перевагою буде вміння знайти найкращий спосіб спрямувати її на потрібний шлях. Перевагою як для вас — того самого майбутнього спікера, так і для нас — тих, хто прагне вас почути.

Готові?

Тож запалімо цей вогонь.

Кріс Андерсон,

лютий 2016

Нервуєтеся, еге ж? Лячно виходити на сцену, коли сотні очей стежать за кожним рухом. Ви боїтеся представити свій проект на загальних зборах. Раптом розхвилюєтеся і почнете затинатися? Раптом вилетить з голови те, що хотіли сказати? А раптом, вас принизять?! Це ж може знищити вашу кар’єру! Або поховати ідею усього вашого життя!

Ці думки не дають вам заснути вночі.

Але знаєте що? Майже кожна людина відчувала страх публічного виступу. Опитування про фобії засвідчують, що люди бояться публічних виступів більше, ніж змій, висоти... і навіть смерті.

Як же ж так? Під мікрофоном нема гігантського павука. Шансів впасти зі сцени і розбитися — нуль. Глядачі не кинуться на вас із вилами. Звідки ж ця тривога?

А звідти, що на карту поставлено багато: не лише цей конкретний виступ, а й репутація загалом. Нам дуже важить думка інших людей, адже ми глибоко соціальні істоти. Нам потрібна чужа прихильність, повага й підтримка. Наше щастя колосальною мірою залежить від цього. І нам здається, що виступ на сцені може істотно вплинути на наш соціальний статус — як позитивно, так і негативно.

Втім, за правильного настрою страх можна зробити перевагою — стимулом ретельно підготуватися до виступу.

Саме так зробила Моніка Левінські, прийшовши на TED: поставила ва-банк. За сімнадцять років до того вона пройшла через немислиме і вкрай принизливе публічне викриття, яке мало не зламало її. І тепер вона прагнула повернутися до суспільного життя, щоб розповісти правдиву історію.

Моніка не була досвідченим оратором і знала, що її провал стане справжньою катастрофою. Ось що вона мені розповіла:

«Сказати, що я нервувалася, — це нічого не сказати. Радше... спустошення тривогою, електричні розряди страху, буря занепокоєння. Якби той страх, що мене охопив, можна було перетворити на електрику, то вже на ранок світова енергетична криза була б вирішена. Я не просто опинилася на сцені перед поважними глядачами — усе це записувалося на камеру і, ймовірно, було б оприлюднено для широкого загалу. Я ще не забула болісної травми тих років, коли мене публічно зганьбили. Мене гризли глибокі сумніви, чи мені місце на сцені TED. І я боролася з цими переживаннями».

Моніка знайшла спосіб впоратися зі страхом. Вона використала досить несподівані методи, якими я поділюся з вами у розділі 15. Поки що скажу одне: вони спрацювали. Її промова зірвала шалені овації, за кілька днів перегляди сягнули мільйона, а інтернет потонув у захоплених відгуках. Навіть Еріка Йонг, письменниця-феміністка