Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

— Один пройшов крізь мою каюту, — сказав науковець, Пракс.

— Що, розбудив? — підсміювався Еймос.

— Я обмочився, — відповів Пракс без тіні гумору в словах.

— Тихо, — наказав Голден, але без злості. — Не захаращуйте

канал, будь ласка.

Раціональна частина мозку Боббі, яка відповідала за мислення, слухала цю балачку. Наразі ця частина її мозку була без діла.

Інша частина, яку навчили захоплювати мішень та стріляти по

ній торпедами, працювала без додаткового обмірковування.

Тепер головували тваринні інстинкти.

Невідомо, скільки вона випустила торпед, коли стався

велетенський спалах і екран з камерами на мить почорнів. Коли

зображення повернулось, один із оонівських винищувачів

розірвало навпіл, частинки його корпусу, кружляючи, швидко

віддалялися одна від одного, залишаючи по собі слабкий

газовий слід та крихітні уламки. Дещо з того, що вилітало

з розтрощеного корабля, було солдатами ООН. Боббі не зважала

на це. Тварина в її голові тішилася.

Знищення першого оонівського корабля переважило шальки

терезів, і за кілька хвилин решта кораблів була сильно

пошкоджена чи знищена. Капітан ООН подав сигнал лиха

й одразу здався.

Боббі подивилася на екран. Три оонівські кораблі знищено.

Стільки ж — сильно пошкоджено. Марсіяни втратили два

винищувачі, й один із крейсерів мав сильні пошкодження.

«Росинант» отримав три кульові поранення, які випустили все

повітря, але жодних інших пошкоджень.

Вони перемогли.

— Святі небеса, — мовив Алекс. — Капітане, нам на кораблі

конче потрібна така штучка.

Боббі не відразу зрозуміла, що мова про неї.

* * *

Авасарала марсіянському командирові. — Чи принаймні та

частина уряду, якою керую я. Ми летимо на Іо підірвати ще

більше кораблів і, може, зупинити апокаліпсис. Хочете з нами?

Боббі відкрила приватний канал із Авасаралою.

— Тепер ми всі зрадники.

— Ха! — відповіла стара. — Тільки якщо програємо.

Розділ сорок четвертий. Голден

Ззовні пошкодження «Росинанта» були ледь помітні.

Снаряди з трьох гармат, що випустив один із винищувачів

ООН, увійшли просто перед лазаретом і, після короткої

подорожі по діагоналі крізь корабель, вийшли через майстерню

двома рівнями нижче. Дорогою один із них пройшов крізь три

каюти на житловій палубі.

Голден очікував, що маленький ботанік труситиметься

з переляку — особливо після його слів про те, що він обмочився.

Але, на подив Голдена, науковець лише байдуже знизав

плечима.

— Мене це дуже спантеличило, — все, що він сказав.

Було би просто списати це на шок. Його доньку викрали, а потім він місяцями жив на Ганімеді й став свідком руйнування

соціальної структури. Легко сприйняти спокій Пракса як

передвісник повного психічного та емоційного зриву. Бог свідок, цей чоловік утрачав контроль над собою вже пів десятка разів —

і зазвичай у неслушний час. Але Голден підозрював, що в Праксі

ховалося щось більше. Чоловік невпинно рухався вперед. Світ

міг раз по раз збивати його, але — хіба що він помре — він

вставатиме знову й знову і плентатиметься вперед до своєї мети.

Голден подумав, що Пракс, мабуть, гарний науковець. У захваті

від малих перемог, не наляканий перешкодами. Бреде вперед, поки не досягає мети.

Навіть зараз, через кілька годин після того, як швидкісний

снаряд майже розрізав його навпіл, Пракс спустився до Наомі

й Авасарали, щоб залатати дірки у кораблі. Його навіть не

просили. Він просто виліз із колиски й приєднався.

Голден стояв над одним із вхідних отворів на зовнішньому

корпусі корабля. Невеликий снаряд залишив ідеальний круглий

отвір майже без вм’ятини, пройшов крізь п’ять сантиметрів

броні з високоміцного сплаву так швидко, що навіть не прогнув

її.

— Знайшов, — сказав Голден. — Світло не пробивається, тож, схоже, вони вже залатали його зсередини.

— Зараз буду, — озвався Еймос і забряцав по корпусу

магнітними черевиками, тримаючи зварювальний інструмент.

За ним