Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни"

У селищі Широкиному у вівторок увечері триває бій.

Як повідомляє пресслужба «Азова», терористи дві години обстрілювали позиції українських військових з мінометів (82 мм і 120 мм), САУ. Вогонь вели також з АГСів та РПГ. В результаті вогневого контакту в «Азові» двоє легко поранених бійця.

У Петровському районі Донецька безпілотник ОБСЄ зафіксував 40 військових вантажівок.

Про це йдеться у звіті моніторингової місії ОБСЄ.

Минулої ночі на різних напрямках бойовики зробили близько 40 обстрілів позицій українських військ і мирних населених пунктів.

Про це йдеться в повідомленні пресцентру штабу АТО в Фейсбук.

У районі Широкино терористи застосували артилерію калібру 152 мм.

10 червня 2015 року

Зведення новин

Останній пункт пропуску на окуповані території Луганщини заблокували бойовики «ЛНР».

Про це у середу інформує на своєму сайті керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль.

Мова про село Родина, що входить до міста Золоте в Попаснянському районі.

Бойовики острілюють позиції сил АТО з крупнокаліберної артилерії. До опівночі найгарячіше було на Артемівському напрямку. Після опівночі проросійські найманці активізувались в районі Луганська. Про це повідомляє пресцентр АТО.

За останню добу в зоні проведення антитерористичної операції поранення дістали 7 українських військових, загиблих немає.

Про це розповів речник Адміністрації президента Андрій Лисенко.

11 червня 2015 року

Зведення новин

В результаті бою в районі Широкиного загинув боєць полку «Азов».

Про це пресслужба батальйону повідомляє на сторінці Фейсбук.

Крім того, в батальйоні заявили, що в ході боїв увечері 10 червня, двоє бійців отримали легкі поранення.

На Луганщині бойовики обстріляли з мінометів 29-й блокпост на Бахмутці: один український боєць загинув, четверо поранені.

Про це інформує на своєму сайті керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль.

Упродовж минулої доби в АТО загинули 2 українських військових, 13 отримали поранення.

Про це повідомив речник АТО, полковник Андрій Лисенко.

12 червня 2015 року

Зведення новин

Доба в зоні проведення антитерористичної операції минула без втрат, 10 бійців дістали поранення.

Про це повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.

13 червня 2015 року

Зведення новин

У Станиці Луганській внаслідок обстрілу загинув один військовий, ще один поранений.

Про це повідомив глава Луганської військово-цивільної администрації Геннадій Москаль.

За минулу добу в результаті обстрілів, провокацій і боєзіткнень загинули 6 українських військових, ще 14 отримали поранення.

Про це повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко.

На Донецькому напрямку зберігається дуже неспокійна обстановка поблизу аеропорту. Ворог кинув у бій танки, БМП та важку артилерію. Бойовики стріляють і по житлових кварталах – зафіксовано танкові обстріли Авдіївки та Водяного з боку НЗФ.

Впродовж суботи, 13 червня, у зоні проведення АТО бойовики 65 разів обстрілювали позиції українських військ.

Як заявили у пресцентрі АТО, за останні кілька днів активність проросійських НЗФ найвища за останній місяць.

14 червня 2015 року

Зведення новин

Окупанти знову почали обстріл позицій українських військ з 122-мм артилерії і 120-мм мінометів в районі Мар’їнки Донецької області. Бійці АТО відбили напад двох груп піхоти окупантів.

Про це йдеться в оперативному зведенні прес-служби ВСУ.

Впродовж 13 червня противник 109 разів обстрілював позиції українських військ в зоні АТО. Це рекордна кількість обстрілів з боку НЗФ за останні кілька місяців.

Про це йдеться у повідомленні пресцентру АТО.

Селище Троїцьке обстрілювали з «Градів» та САУ, внаслідок обстрілу загинув один військовий. Про це повідомив глава Луганської ВЦА Геннадій Москаль.

За минулу добу внаслідок бойових дій у зоні АТО загинув 1 український військовий, ще 21 — дістали поранення.

Про це повідомив речник АП з питань АТО Олександр Мотузяник.

15 червня 2015 року

Ірина Вовк «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів»

ВІКТОР СТЕФАНОВИЧ («ВІК») (10.05.1987 — 15.06.2015). ДУК «Правий Сектор»

Вони йшли в бій червневим, рясно всіяним маковим полем. Це були околиці Широкиного — «Аратта» отримала наказ висунутися на бойове завдання. Але один непевний крок, доля секунди чи хвилини — і вояки втрапляють у засідку. Хтось звів із запобіжника, хлопок, постріл і глухе падіння чогось тяжчого, хоча не артилерії; можливо, працював гранатометник. Почався бій. Безкінечне поле вмить потемніло від диму, забруднивши спокійне світло-голубе небо, а червоні пелюстки маків — то мовби краплі крові, ще зовсім свіжої. Друг «Вік» поглядав, як пориви вітру посмикують пухнасті стеблинки, і маківки одну за одною затоптують берці.

— Де ті серветки з аптечки? Дай мені ті серветки! — ніби з труби чувся чийсь знайомий голос.

— На, тримай, але то мало! — крикнув інший знайомий голос.

— Я рукою тримаю! Все давай, що є! — відповідав знову перший, так само глухо.

— На ще бандану! — знову горланив той, хто передавав зі старої, але добротної американської аптечки усіляке кровоспинне. — Треба розщепнути кітель, і може вище його, щоб він кров’ю не захлинувся. Осколок!

Зі словами «друже, тримайся», тулуб «Віка» підійняли градусів на 45, він виплюнув кров, йому ставало важче дихати. Але тепер, мабуть, він бачив не тільки голівки маку знизу, а міг розгледіти усе макове поле, посеред якого він лежав. Його погляд міг зупинитися на двох стовпах диму — один більший, другий  — трохи менший: то влучала ворожа артилерія.

— Чорт, під ним ціла калюжа крові, — скрикнув хтось із хлопців, як почувся постріл із ворожого боку.

Невідомо звідки узявши сили, «Вік» перезарядив свого автомата й оперся на праву руку, спробувавши встати. Кров бризнула вбік: побратим, що тримав його за шию, мимволі відпустив її.

— Друже, стоп, ти куди? — гримнув хтось із його хлопців.

— Норм... — слабо, але впевнено мовив «Вік», кивнувши головою.

— Вік, у тебе артерія сонна перебита! — гаркнув суворий високий «правосєк», закинувши на плече автомата й силою посадивши «Віка» знову на землю.

— Мене... не потягнете... — ледь зміг вимовити Віктор, як знову закашлявся кров’ю і стиснув усі м’язи на обличчі від несамовитого болю. — Я сам...

— Друже, ні, — наказово крикнув суворий.

Віктор мовчав — він уже просто не міг говорити від болю і постійного пульсування артерії. Він був міцним і великим чоловіком, його називали «Горою».

— Лишіть тут... мене, — Віктор кволо припідняв догори свого автомата.

— Вітя, ти нас прикривав, а ми тебе тут лишимо? О, ні, друже,