Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

А Кров шаленіє у голосі труб… А Кров скаженіє – звіриная кров! І тіні танцюють кривавих дідів. І з ними несем ми страшну хоругов, І всі ми закляті Прокляттям віків… А Кров скаженіє і п’є нашу кров!.. Жертви Нічного
О, всі присудились Нічному. Єсть черга для всього і всім, В покірності вийдуть із Світлого Дому, Щоб вже не вернутись і бути з Нічним. І двері замкнуться. І ясно їм стане… І зробляться мармуром їхні серця. І кожний безслізно догасне, дов’яне — І будуть блукать без кінця, без кінця, І будуть, як тіні. Як привиди ночі. О, довга! О, темна безмірна їх путь! Їх пам’ять Горіння забути захоче, Лиш Світлого Дому не схоче забуть. І будуть, як тіні. І будуть в Нічному. І зробиться кожний горбатим, сліпим. І завше шукатимуть стежку до Дому, І стежки не найдуть довіку в свій Дім… Василь Вражливий

Справжнє ім’я – Василь Штанько. Народився у багатодітній селянській родині. По закінченні сільської школи вчився у Зіньківській, потім Полтавській гімназіях. Відтак вступив до агрономічної школи, але не закінчив її, надавши перевагу літературі.

З двадцяти років почав публікуватися у періодиці. Спочатку належав до Спілки селянських письменників «Плуг», потім увійшов до ВАПЛІТЕ, після її ліквідації – до «Пролітфронту».

Видав збірки оповідань «В яру» (1924), «Земля» (1925), «Молодість» (1929), оповідання «Життя білого будинку» (1927), повість «Перемога» (1932) та роман «Справа серця» (1933). Переклав з французької роман «Шагренева шкура» Оноре де Бальзака (1929).

Будучи другом Є. Плужника, Г. Епіка, В. Вражливий потрапив і до однієї з ними «контрреволюційної організації». Це сталося під час масових арештів після вбивства С. Кірова у грудні 1934 року. Щодо своїх політичних поглядів, то на допитах після арешту в Харкові він заявив, що не брав членства ні в яких партіях, був просто націоналістом, а також, перебуваючи під впливом Хвильового, його вихованцем.

Письменника засудили у березні 1935-го року на 10 років концтаборів. Відбував заслання він на Соловках. Згодом був засуджений до розстрілу. Вирок виконано 8.12.1937 р.

Молодість

Нас було троє: всі веселі, жартівливі, хоч наше поводження часто вимикало в сторонніх глузливі дотепи. Хазяйка, жінка з великими м’якими грудьми й ще більшим і іще м’якшим животом, казала