Читати книгу - "Морок, Айрін Сторі Irene Story"

- Мамо, чому не можна було про це говорити?

- Говорити правду, особливо ту, яка знеславлювала червону армію, в радянські часи було під забороною. Те, що солдати червоної армії зробили, зламало життя не тільки сестрі твоєї бабусі, а й всій сім’ї – вони були змушені поїхати. В моєї бабусі заледве не стався викидень. Тому було прийнято рішення поховати цю історію, щоб ніхто нічого не дізнався.

- Як звали сестру бабусі, ту маленьку дівчинку?

- Ада.

В мене випав телефон з рук. Я підняла його похапцем.

- Мамо, вибач. Щось з сигналом. Скажи ще, будь ласка, чи не існує ще якоїсь історії в нашій родині, яка була б пов’язана з кровним прокляттям?

- Софіє, ти точно пишеш якусь статтю?

- Так. Мені тебе знати.

- Насправді дещо є… Я розказала про все, що знала. Але твоя прабабуся після того, як її донька повернулась під ранок,  зрозуміла, що з нею зробили нелюди… Казали, що відчайдушна жінка провела якийсь обряд – і прокляла тих, хто це зробив з її дочкою.

- Отже, кровне прокляття не на мені… А я пов’язана з тією, хто прокляв кровно.

- Що, доню?

- Кажу, сигнал поганий. То де вони жили? Звідки їм довелось поїхати?

- Тепер це Волинська область. Точне місце не знаю.

Прошу всіх, хто читає написані мною книжки та додає їх собі в бібліотеку, підписатись на мене як на автора, щоб не пропустити нових ще більш захоплюючих історій!