Читати книгу - "Звук Думки: Медитації на уявних звуках, Mr AnNiBa"

І от, цей тріск став чітким, як удар струму, що пробиває тишу. Поступово він набирає сили, зростаючи, наче хвиля, що спочатку здається непомітною, але зрештою накриває все. Цей звук не є просто шумом — він перетворювався на фізичну реальність. Кожен звук відлунює у моїй душі. Слух вже не може відрізнити, де починається звук і де закінчується твоє власне «я». Кайлас стоїть переді мною, і його потоки енергії вливалися в мене з кожним новим сплеском тріску, створюючи своєрідну ритмічну пульсацію, що є все сильнішою і сильнішою.

Він дозволив мені пропустити через себе крихітний потік тієї інформації, з якою він постійно стикається.

І ось, переді мною – вершина Кайласа. Її титанічна присутність, що стоїть у серці всього цього простору, і її сила утримує два потоки енергії, які намагаються проникнути в цей невидимий простір. Один потік входить із великої глибини, інший – із самої вершини, об’єднуючи світло та темряву, холод і теплоту, розум і безмежність. Це потоки, що створюють найсильніший сплеск звуку, коли в момент їхнього злиття тріск, що раніше звучав у відстані, тепер заповнює увесь простір.

І ось, відчуваючи всю цю потужну енергію, що обрушується на мене, я зрозумію — настав час отримати відповідь. Не всі питання знаходять відповіді. Не все, що ти шукав, знаходить своє місце в реальності. Але це — інше. Це відчуття того, що мій внутрішній запит врешті отримає свою форму. Все, що я шукаю, стає ясним. Гучність вже непомірна, тріск досягає межі, і тепер я розумію, що це — кінець. Або, навпаки, початок нового розуміння.

Відчуття, як коли в дитинстві засунув пальці в електричну розетку. Але воно триває не мить, і не дві…

(Питання та відповідь)

Тепер на мене чекає спокій. Я можу повернутися. Іду, але пам’ятаю. Я завжди можу повернутися сюди, до цього моменту.

Тріск в повітрі затихає. Холод відступає, і я відчуваю знову теплоту, що проникає в моє серце. Нескінченний космос здається затихлим і спокійним, але всередині мене все ще відлунює енергія, що тягне назад до цього місця. Ось він, спокій – але я знаю, що я змінений. Цей момент стане частиною мене назавжди. І я знаю, що коли прийде час, я повернуся.

Гул стрімко стихає. Холод відступив, та майже не відчувається. Декілька миттєвостей насолоди навколишніми видами, що лежать за межами людської свідомості. Час повертатися…

Надважливе осмислення

Після такої потужної медитації важливо не поспішати знову поринути в повсякденне життя. Не поспішайте скидати всі відчуття, які ви пережили під час практики. Відчуття тріску, запах озону, велич Кайласа — це не просто моменти, це частина вашого досвіду. Дайте собі час, щоб відчути їх повністю, щоб вони стали частиною вас.

Не поспішайте повертатися до звичайного стану. Спочатку зверніть увагу на своє дихання. Глибокий вдих, спокійний видих. Дозвольте себе зануритися у ці прості дії. Зосередьтеся на своєму тілі. Уявіть, що ваше тіло — це як якір, який повертає вас до реальності, але одночасно дозволяє зберегти пережитий досвід.

Намагайтеся не відкидати той внутрішній спокій і глибину, що ви відчули на Кайласі. Зверніться до серця. Уявіть, як всі ці переживання, цей потік енергії і світла, накопичуються в ньому. Ви отримали безцінний досвід, який тепер є частиною вас. Це світло може бути вашою опорою в майбутньому, тим, що дозволяє вам йти вперед, не забуваючи того, що відчули на вершині Кайласа.

Не поспішайте відразу відкидати це відчуття величі, що залишилося після медитації. Воно повинно стати частиною вашого теперішнього буття. Ви не повинні одразу повернутися до старого, звичного стану. Дайте собі час.

Якщо хочеться, запишіть свої думки і враження. Можливо, вам захочеться поділитися ними з іншими, або просто зробити нотатки, аби закріпити цей досвід. Це допоможе краще усвідомити, що саме змінилося в вас.

Інтеграція — важлива частина цього процесу. Можливо, після такої медитації вам захочеться побути на самоті або, навпаки, поділитися з кимось своїми переживаннями. Не бійтеся слухати себе, не намагайтеся форсувати процес повернення. Іноді це може зайняти більше часу, ніж ви очікували.

Не забувайте про фізичне заземлення. Це важливий момент для вашої адаптації до звичайного стану. Уявіть, як ви повертаєтеся до землі. Як енергія, яку ви отримали на Кайласі, осідає в вас і стає частиною вашого звичного існування. Можна навіть зробити це фізично — доторкнутися до чогось, що відчуваєте як частину реальності: дерево, камінь або просто земля.

Завжди пам’ятайте, що після такого досвіду ви можете почувати себе інакше. Тому важливо надати собі час на відновлення і внутрішню інтеграцію того, що ви пережили. Не бійтеся змін, адже цей досвід робить вас сильнішим, дає можливість йти вперед.

Дякуйте собі за цей шлях. Така медитація не є простою. Вона змінює нас. І тепер ви точно знаєте, як це — бути частиною чогось більшого, як відчути єдність з такою силою, як Кайлас.

[1] Tripoto, “Kailash Expedition 2001,” https://www.tripoto.com/trip/kailash-expedition-2001.

[2] David Deutsch, The Fabric of Reality: The Science of Parallel Universes and Its Implications, Viking, 1997, p. 123.