Читати книгу - "Звук Думки: Медитації на уявних звуках, Mr AnNiBa"

«Квантова механіка показує, що поля, включаючи електричні поля, є не лише фізичними силами, але й можуть кодувати та передавати інформацію, особливо за певних енергетичних умов. Ці поля ведуть себе подібно до потоку інформації, де енергія в системі може нести закодовану інформацію, яка взаємодіє з іншими квантовими станами або системами.»[2]

Для вірного налаштування на медитацію Вам необхідно знайти в інтернеті характерне потріскування електричного поля. Також знайдіть звук, що виникає при короткому замиканні електричного ланцюга.

Для налаштування на правильний ритм медитації важливо спочатку уявити наростаючий звук електричного поля. Потріскування електрики, особливо під час короткого замикання, відображає мить інтенсивного потоку енергії та може бути своєрідним «ключем» для розуміння звукової природи інформаційного поля. Зосередьтесь на цьому потріскуванні — від тихого, ледь чутного звуку до голосного, різкого, що нагадує вибухову хвилю. Уявіть, як цей звук наповнює все довкола, стаючи голоснішим та інтенсивнішим, поки не досягне граничної сили.

Наступний крок — візуалізація. Після звукової підготовки важливо знайти зображення Кайласу. Виберіть фото або ілюстрації, які передають його велич та значущість, і зосередьтесь на них. Ретельно розглядайте всі деталі, уявляючи себе частиною цього місця. Постійна концентрація на зображеннях допомагає зануритися у внутрішній світ, звільняючи розум від зайвих думок і готуючи його до взаємодії з інформаційними потоками, що приходять від Кайласу.

Така послідовність — спочатку налаштування через звук, а потім візуальна концентрація — створює основу для більш глибокого досвіду медитації, де можливе злиття з інформаційним потоком, що проходить крізь Кайлас.

Подвійний дотик

Відкритий простір переді мною, безмежний і неймовірний. Я стою навпроти Кайласа. Його велич заворожує. Величезна гора, що підноситься до небес, її схили затуманені світлом, яке пробивається крізь важкі хмари, що нависають над горизонтом. Від її вершини починається лінія нескінченного, неосяжного космосу. Здавалося б, нічого немає, але це і є простір. Сутність цього місця – в порожнечі, що несе безліч можливостей.

Все навколо наповнене безмірною тишею. Але ця тиша — не звичайна. Вона безмежна, порожня і розширюється у нескінченність, підготовлена до вибуху. І в самому її серці — Кайлас. Він стоїть величаво, наче непохитний титан, піднявшись вище за все. Блиск його верху осліплює: на фоні сяє свастика, що палає, як свідчення вічної сили. Простір навколо пульсує і змінюється з кожним його поглядом. Легкий запах озону наповнює повітря — це не просто запах, а передчуття потужної енергії, що вибухне в кожному моменті.

Хто ж тебе створив? Яким же величним був цей процес!

Інформаційні потоки, що перетинаються в вершині Кайласу, породжують ледь чутний тріск. Такий самий, який випромінюють електричні дроти під великою напругою.

Перші хвилини – здавалося б, усе спокійно. Лиш відчуття важкого, але ненав’язливого тиску. Та ось, із секундою все змінюється. Лінії енергії стикаються в єдиному точковому фокусі. І ось вона – злива емоцій: тріск, що викликає вібрації всього тіла. Місцева тиша починає змінюватися. Тепер замість її спокійної невидимості чути зростаючий резонанс. Звук стає потужним, пронизливим, з ледь вловимими і неприродними нотами, що хвилями піднімаються вгору, об’єднуючи їх в єдиний вихор звукових хвиль.

Два інформаційні потоки переплітаються, але не змішуються – настільки різною природи та частоти інформацію вони вміщують.

Слух вбирає тріск, що, здавалося б, лише відлунює у глибині цього космічного простору. Але це не просто звук. Це перші ознаки невидимого зростання, яке поступово поглинає тебе. Тріск відчувається, як спалахи електрики, що прориваються крізь простір і проникають у кожну частину твоєї свідомості. Озон наростає, його запах стає гострішим, наповнюючи твій розум і тіло. Він не залишає тебе, він проникає у глибину, немов холод, що охоплює твої клітини. Потоки з вершини Кайласа входять у тебе, і ти не можеш відвернутися від них. Ти відчуваєш, як ця енергія змінює твоє внутрішнє “я”, де кожен рух, кожна думка піддаються силі, що пульсує з гори. Ти вже не лише спостерігаєш, ти стаєш частиною цієї сили.

Як осягнути той обсяг інформації, що протягом однієї миті пропускає через себе Кайлас?

І ось — потік енергії набирає нової інтенсивності. Тріск, що значно підсилився, рве повітря. Він все більше походить на неперервний звук, а не на тріск, зростаючи, мов злива, що поглинає все на своєму шляху. Озон стає щільнішим, а його запах гірчить, наче несамовите потрясіння для твоїх органів чуття. Повітря тепер важке, як рідке, а звуки стають фізичними, вони проникають не лише в тебе, а й у саму структуру всього простору. Кайлас перед тобою стоїть незворушно, його потоки енергії, немов дві річки, що виходять з вершини, зливаються в одну могутню течію, що проникає в тебе. І ти вже не можеш відрізнити, де закінчується потік, і де починається твоя свідомість. Ти — частина цього всесвіту, частина цього безмежного космічного потоку.

«Ми всі безпосередньо просто підключені до цієї всеохоплюючої мережі», - приходить розуміння і усвідомлення.

Моя свідомість змінюється. Мої відчуття – немов енергетичний потік, що прокачує мене, немов велика електрична ріка, що наповнює кожну клітину. Тріск – це тепер те, чим я дихаю, це саме те, що я відчуваю, це безперервний звук, що не має початку й кінця. Але це не простий шум. Це ритм, закладений самою суттю космосу. Кожна хвиля енергії відображає все, що є у всесвіті.