Читати книгу - "Другий шанс, Тихий Лис"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Новий семестр розпочався, я йому навіть зрадів. Коли я здав іспит на посвідчення водія, мені зовсім не було чим зайнятися. В школі ж було хоч трохи веселіше і не так самотньо.
На одному із уроків ефектна блондинка, по сумісництву вчителька англійської, попросила нас зайнятися самопідготовкою, доки її викликали на нараду. Клас було зрадів, але вона застерегла, що на наступному занятті будуть тести. Відповіді на які, ми знайдемо в цих конспектах, що вона лишає нам. Я знав, справлюся і без конспектів. Тож сидів спостерігав за іншими. За канікули я навіть встиг скучити за цими молодими непосидами. Танака була захоплена своїм телефоном явно більше чим конспектом. До мене підійшов Ямада.
- Я можу тебе дещо запитати?
- Так, що саме?
- Ти ж в англійській дуже добре розумієшся. Можеш допомогти мені трохи?
Ямада був старанним учнем. Лиш іноземна давалася йому важче, хоча він дуже хотів її вивчити. Я пояснив йому те, що він не розумів, спілкування було легким. Танака відірвавшись від телефону з цікавістю слухала. Напевно їй було легше сприймати навчання на слух. Трохи не очікувано, я став ближче зі своїми однокласниками.
Сіракава навпаки уважно читала і навіть щось нотувала собі в записник. Хоч ми і були сусідами по партах - не спілкувалися взагалі. Я звісно в цілому не спілкувався майже ні з ким, але вона здавалося тримала від мене дистанцію. Певно все ще ображена. Я хвилинку спостерігав за нею.
- Ти так і не вибачався? - спіймала мене на шпіонажі Танака.
- Ні, думаєш вона ще тримає образу? Стільки часу пройшло.
- Маю, хоч і з вигляду сильна і незалежна, але вона досить ранима дівчина. Звісно пам'ятає, ти бовдур такого на говорив.
- Вибач, я щось перегнув.
- Не мені це кажи, дурнику - грайливо відповіла Танака, і скорчила гримасу показавши язик.
Третій семестр знаменував собою не лише початок нового року, а і новий сплеск юності молодих сердець. В перший тиждень лютого дівчача половина класу помітно оживилася. Стали з'являтися нові теми для розмов. Все через 14 лютого. Трохи висновків з моїх досліджень японської культури, заснованих на стереотипах, які я бачив в аніме і відеоблогах. Отже, 14 лютого, День святого Валентина, цього свята дівчата готують шоколад хлопцям. Хитрі дівчата придумали, що є два види шоколаду, який дарують на Валентинів день, то ж шоколадку можуть дарувати і хлопцю-другу, і хлопцю який сподобався.
Наступним важливим святом є Білий день. відзначають його рівно через місяць після Дня святого Валентина - 14 березня. Це таке собі свято відповідь на 14 лютого. В цей день хлопці у відповідь дарують подарунки дівчатам, які дарували їм шоколад. Зазвичай це щось білого кольору, як-от цукерки, біжутерія, або просто подарунки, які відповідають вартості отриманих шоколадних подарунків. Популярні хлопці отримають цілі мішки шоколаду, мені відповідно дістанеться ціле нічого.
Коли я через свою втому або лінощі не ходив на обід, дівчата (а точніше Танака) виганяла заклопотаного старосту Ямаду і подружки весело обговорювали свої дівчачі плани.
- Ти можеш дати маленькій Судзукі посидіти біля нас? - вимагала від Ямади звільнити місце Танака.
- Не потрібно, я просто постою біля вас - тихим, сором'язливим голосом намагалася заспокоїти її Судзукі
- Я ще не закінчив звіт - винувато сказав Ямада.
- Ти завжди робиш свої звіти, тобі треба більше рухатися. Рух це корисно для здоров'я! - Танака, вже тягла Ямаду за руку - ну будь-ласочка, дай дівчаткам по пліткувати, Ямадику.
На такі ніжності Ямада, при всій своїй непорушності, не міг не піддатися. Тож вздихнув і погодився, що йому не завадило б перекусити щось на обід.
- Хех, я знаю його слабкі місця - задоволена Танака садовила Судзукі за його парту.
Я в черговому приступі апатії лежав на своїй парті, проложивши голову на руки і час від часу поглядав у вікно. Повіки ставали важчими, мені хотілося поспати.
- Ну не може він, щоб не вибісити мене своєю непорушністю. Ех, але його голос звучить наче заспокійливе. Я вирішила, я подарую йому шоколад, щоб він нарешті допетрав, що гуляти з ним я пішла не через домовленість не робити те дурнувате опудало.
- Танака, ти така рішуча - захоплювалася Судзукі. Впевнений говорила вона це склавши руки біля грудей і схиливши трошки голову на бік. Така була її манера, дещо дитяча, але мила і дуже їй личила.
- А що з ним поробиш, цей клерк тільки і думає, що про свої важливі старостинські справи. Ех, Ямадику, втратив би ти таке золотце, як би на моєму місці був хтось інший - хіхікнула Танака.
- Дівчата, тихіше ми ж тут не самі - спокійно зауважила Сіракава.
- Та він вже спить - не звертала уваги Танака.
- Дійсно спить, якийсь він останнім часом хворобливий і стомлений, навіть обличчя не зовсім здорового кольору - хвилювалася добродушна мишка.
І так, я дійсно провалився сон ще коли Ямаду проганяли з його місця, цієї розмови я вже не чув.
- Як по мені, він завжди був таким соньком - підсумувала Сіракава - а ти Судзукі, будеш готувати Ямамото шоколад?
- Звісно, я уже взяла в мами рецепт. Вона колись по цьому рецепту готувала шоколад батьку. Але я думаю зробити шоколад не лише для Ямамото.
- Оу Юкі, ти мене дивуєш! У тебе є ще запасний варіант? - подразнила її Танака.
- Ні ні, ти що? Я хочу приготувати шоколад другу.
- В тебе є друг хлопчик?
- Так, я не знаю чи він вважає мене другом, але він заслуговує на подарунок. Хоч він з вигляду холодний і байдужий до всіх, але душа в нього добра. Є в нього така цікава риса. Холодна турбота. Він допоможе, навіть коли це його не обходить - задумливо розповідала Судзукі тицяючи палець в палець.
- Цікаво вираз, "холодна турбота"... Дівчата, а можливо ми приготували б шоколад разом? - запропонувала Танака - можна прийти до мене. Мама буде не проти. Що скажеш, Маю?
- Я не проти.
- Ти ж теж готуватимеш, Маю?
- Звісно я складу вам компанію.
- Думаю справа не лише в нас.
- Акі, ну від тебе нічого не приховає. Так я думаю можна приготувати дружній шоколад і привітатися - швидко здалася Сіракава на допиті Танаки.
- Ти досі його не бачила? Навіть ні разу?
- Ні, лиш чула як вахтерка його нахвалює. Вона сказала він десь приблизно моїх років. Не думала, що однолітки можуть бути такими зайнятими весь час. Вона називає його відповідальним дуже. Мабуть ходить на якісь гуртки, бо часто його немає в дома. Певно він з іншої школи, адже на автобус ми ніколи не виходили разом.
- Не дивно, що він тебе зацікавив. Обов'язково зроби вітальну листівку. Можеш і номер LINE (популярний месенджер) туди дописати.
- Я не збираюся з ним зустрічатися. Просто цікаво хто мій сусід.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Другий шанс, Тихий Лис», після закриття браузера.