Читати книгу - "Їхня кохана лялька, Алекса Адлер"

І все відходить на задній план, під нищівним напливом несподіваної пристрасті.

Задихнувшись, я хапаюся за його плечі. Пальці впиваються у чоловіче тіло, притягуючи ближче. Ноги обвиваються довкола нього. Я втрачаю розум. Від шалених бажань, від всепоглинущого тілесного задоволення, від усієї цієї страшної, неоднозначної ситуації – не правильної для моєї людської свідомості, але чомусь такої правильної за внутрішніми відчуттями.

Довгий зміїний язик творить справжнє божевілля в моєму роті. Вивчає, гладить піднебіння і мій власний язик, втягуючи його в чуттєвий танець, ковзає у провокаційному гарячому ритмі, оволодіваючи мною вже зараз, уже ось так, владно і безкомпромісно. А я, замість того, щоб відчувати відторгнення та огиду, чомусь з кожним його рухом заводжуся все сильніше. Навіть отримавши контроль над своїм зрадницьким тілом, я не здатна протистояти закладеним у нього реакціям. Які тепер відчуваються так гостро, начебто мої власні.

Мені соромно. Страшно. І солодко. Так порочно солодко.

Шоа-дар, підтягує мене вище, вкладає на стіл повністю, влаштовуючи так, як його зміїному тілу зручніше, розкладаючи мене на прохолодній поверхні як частування. Навалюється тепер, буквально накриваючи мене собою, плавно ритмічно вдавлюючись між моїх ніг торсом... і цілуючи, цілуючи, чуттєво, відверто, глибоко, повністю позбавляючи волі.

Я глухну і сліпну, п'яна його ласками. Розум нікчемно тріпоче, намагаючись нагадати мені про «правильно і неправильно». І здається під натиском фізичної насолоди. Це ж не зі мною… це ж не я… ніби уві сні… гарячому еротичному сні, в якому заборонність того, що відбувається, і моя власна безпорадність лише запалюють мою кров сильніше.

Можливо, це такий своєрідний захист психіки, можливо я потім буду злитися на свою слабкість, але зараз я не можу чинити опір тому, що відбувається – ні фізично, ні морально.

Всі мої думки, щойно встигаючи оформитися, згоряють у вогні чуттєвої пристрасті. У бажанні підкоритися. Не моєму, як мені здається, але такому непереборному. Це все тіло, програма, гормони… не знаю… я не повинна цим насолоджуватися, не повинна… чи… повинна. Чому ні? Я не зобов’язана страждати, не зобов’язана мучити себе... потрібно просто відпустити все і прийняти, як є. Повірити, що не тільки моєму тілу можна отримувати задоволення від того, що відбувається.

Можливо, колись я прокинусь. І з загадковою усмішкою згадуватиму свого страшного коханця з цього несправжнього життя. Як сон… як сон… а уві сні можна все.

Мої руки самі собою знаходять застібки на чоловічому кителі, самі стягують той з м'язистих плечей, смикають сорочку з-під пояса... З губ зривається скімливий лепет, коли мені не вдається дістатися до оголеної шкіри. Я палаю від якоїсь болісної потреби відчути його всією своєю шкірою. Не знала, що можна так сильно хотіти. Мій небагатий досвід мене до такого точно не підготував.

І це теж тіло...

Сорочка тріщить під чоловічими руками. Злітає з мене миттєво.

І Шоа-дар накидається тепер на мої груди. Ловить губами сосок, болісно втягуючи в рот. А потім я раптом відчуваю, як він встромляє ікла в моє тіло. Біль обпалює зсередини, розтікаючись лавою по венах. І якимось неймовірним чином перетворюється на ще гостріше збудження. Вигнувшись дугою, я сама мимоволі підставляю груди цим жорстоким пестощам. Заплющивши очі, звиваюся на столі, скрикуючи й стогнучи. Відчуваючи, як поцілунки, що жалять мою шкіру вогнем, знову підіймаються вище, переміщаючись на шию. До мене притискається вже оголене чоловіче тіло.

Скрізь. Знерухомлюючи, підкорюючи. Щось обплітає мою ногу, відсуваючи її убік, відкриваючи мене більше. Другу ногу наг відводить, обхопивши долонею моє коліно. А наступної миті я відчуваю, як щось велике і тверде втискається в мою промежину.

О, небо… це справді зі мною трапиться… просто зараз… я не можу… хочу… страшно… а-а-а-а-х…

Відчуваючи, як мене повільно, але невідворотно насаджують на величезний член, я навіть дихати забуваю, судомно хапаючи ротом повітря і широко розплющивши очі. І саме в цей момент ловлю сторонній рух поряд.

− Я думав, ти про інший голод говорив, − вибиває з мене повітря голос Са-арда. Примушуючи заціпеніти від страху.

Він тут? Він усе бачив? Він...

− Вмієш-ш-ш же ти вчасно з'явитис-с-ся, − роздратовано пирхає Шоа-дар, подавшись назад. Залишаючи моє тіло.

Я вже готуюся до того, що мене зараз відпустять, дозволять вибратися з цієї божевільної, дикої ситуації... Але наступної миті змій молодший з відтяжкою вбивається в мене на всю довжину. Наче по оголених нервах своєю оглоблею там усередині проводить. І мене просто вигинає дугою у його руках. З губ зривається низький гортанний стогін. Очі закочуються. Я сліпну та глухну.

− Не заваж-шай. Ти відволікаєш-ш-ш Ейш-ші від наш-ш-шого приємного заняття, − шипить Шоа-дар, навіть не думаючи припиняти це безумство. Буквально вбиваючись тепер у моє тіло.

Упираючись потилицею в стіл, я безпорадно шкребу руками по металевій стільниці, нічого більше не бачачи та не чуючи... хоча ...

− Відволікаю, кажеш-ш-ш? − задумливо тягне десь поруч змій старший.

І я раптом відчуваю, як мої зап'ястя перехоплюють, сіпаючи над головою, а на шиї стискається чиясь долоня. Не сильно, не перекриваючи повітря, але приголомшуючи раптовим почуттям небезпеки. Серце робить карколомний кульбіт. Внутрішні м'язи стискаються навколо плоті Шоа-дара. І я, не вірячи, що це справді відбувається зі мною, майже вибухаю в якомусь неправильному, мазохістському оргазмі.

А наступної миті Са-ард схиляється до мого обличчя, гіпнотизуючи своїм пронизливим поглядом. Дивиться просто у вічі. Знову. Наче в душу намагається заглянути. Згадавши, чим усе обернулося минулого разу, коли він ось так от дивився, я мимоволі зіщулююся в очікуванні болю, губи злякано розкриваються… але мій зойк випиває той, хто найбільше мене і лякає.

О боже… боже… боже…

Якщо поцілунок Шоа-дара хай і владно, але спокушав, то його брат цілує, буквально поневолюючи мене кожним торканням. Не жаліючи, не милуючи, змітаючи своїм нещадним натиском навіть самі думки про опір. Лякаючи… і змушуючи відчувати якесь тваринне задоволення від його влади та володіння. Від їхнього володіння.