Читати книгу - "Палестина. Найважливіша проблема ісламського світу"

ЧАСТИНА

V

. СВІТЛІ ПЕРСПЕКТИВИ

Розділ 1. Рішення

Переговори: заборонені й даремні

Палестинська нація не повинна й не може домагатися своїм прав і свобод на конференціях, організованих лідерами арабських країн. Ці конференції, якщо й не зловісні, так принаймні даремні для пригноблених палестинців. Лідери, що зібрались разом у ті дні в ім’я Палестини – якщо вони справді турбуються про збереження Палестини, повинні прийняти остаточну й рішучу позицію проти лицемірної пропозиції американського президента, а також наважитися на негайні поставки зброї, забезпечувати фінансове та політичне сприяння для бійців, що борються в окупованій Палестині. Вони не повинні обмежуватися пустими заявами. І якщо цього не станеться – як не було цього досі й не буде у майбутньому, з огляду на нинішню ситуацію в арабському світі та його лідерів – палестинські бійці повинні покладати на Бога та свої популярні ісламські сили, й вони повинні знати: «Скільки з дозволу Аллаха нечисленних загонів перемагало загони численні. Аллах – із терплячими!» [Святий Коран, 2:249]

Національна віра: перевершує ядерну силу

Вони не знають, що є така сила, яка перевершує їхню ядерну силу. І це сила народу країни. Нація, яка вірить в єдине ідеологічне підґрунтя й рішуче відстоює його: таку націю не підкорить жодна сила, нехай це буде ядерна сила, чи щось сильніше або слабкіше. Вони недооцінили силу нації та силу Аллаха Великого, який стоїть за силою духу, рішучістю й вчинками нації. «Кожного з цих і з інших наділяє Господь твій.» [Святий Коран, 17:20] Аллах Великий допоможе будь-якій групі людей, котрі працюють над досягненням мети, в яку вони вірять. Якщо група людей має віру в Бога, тоді в десять разів складніше з ними битися й перемогти їх. Хіба легко перемогти таку групу? Кожен, хто боротиметься проти сили нації та її людей, зазнає невдачі. Америка також зазнає поразки. Ті люди хочуть зламати спротив палестинської нації, але не можуть цього зробити.

Але що ж трапиться вкінці, як би то не було? Подія, що сталася сьогодні, має поверхневий та внутрішній аспекти. На поверхні лежить те, що я вже обговорював раніше: група людей пригнічує жінок, чоловіків, старих жінок, дітей та інших, покладаючись на примус та багнети, танки, зброю та американську політичну підтримку. Вони вбивають цих невинних людей, зносять їхні будинки, вдягають їх у кайдани, принижують, образливо виганяють з рідних домівок та переселяють цілі сім’ї. Це те, що лежить на поверхні. Внутрішнім аспектом питання є те, що їхня беззаперечна перевага в силі тане із середини. Палестинці це розуміють. Бойові палестинські організації – включаючи ФАТХ, Хамас, Народний фронт визволення Палестини, Ісламський джігад, Хезболла та інші – зібрались разом і прийняли рішення. Вони усі дійшли єдиного висновку й зрозуміли, що єдиним шляхом збереження Палестини є готовність до самопожертви. Вони знають мучеництво і усвідомлюють, що ворог безпомічний перед мучеництвом, мученицькою місією й тими, хто не боїться смерті. Ясир Арафат оголосив (промова 2002 – прим. перекладача), що він готовий до мучеництва: це добре рішення. Ми сподіваємось, що він не передумає і дотримає слова. Особа, яка зазнала мучеництва на шляху до Бога залишається живою: його думки і характер залишаються живими. А той, хто добровільно не йшов на самопожертву в ім’я своїх ідеалів, може залишатись фізично живим деякий час, але його характер та ідентичність помруть разом з тілом. Мучеництво: це те, що народ Палестини здійснює. Ми сподіваємося, що чиновники Палестинської Національної Адміністрації дотримаються своїх слів. Ми сподіваємось, що вони будуть супроводжувати свій народ на своєму шляху та відмовляться здатися. Ворог слабшає щоденно.

Загальні настанови для боротьби із сіоністським режимом

Ось що повинно бути загальними настановами для боротьби із окупаційним режимом:

а) Стримування окупаційного режиму в межах окупованих палестинських земель, обмеження можливостей економічного та політичного маневру для цього режиму й обрізання його зв’язків із навколишнім середовищем.

б) Допомога палестинському народові чинити спротив і боротьбу на його рідній землі та постачання їм усього необхідного допоки палестинці не досягнуть безальтернативної перемоги.

Спротив народу Палестини: завада для Ізраїлю

Звісно, палестинська нація є сильною: вона довела це. Палестинська нація показала, що має силу до спротиву. Вона довела свою високу вмотивованість і що безсумнівно буде розбивати зуби брутальному, спраглому до крові агресору. Своїм спротивом і непохитністю палестинська нація створила велику й нерозв’язну проблему для фальшивої окупаційної сіоністської держави, проблему, із якою ця фальшива держава не зіштовхувалась останні 50 років. Тиск, який сіоністи та їхні прибічники чинять на пригноблений народ Палестини є наслідком того, що палестинський повстанський рух створив таку проблему для світової пихатості та колоніалізму, що всі розрахунки сіоністів виявились хибними.

Звичайно, світ ісламу повинен всерйоз узяти до уваги це питання. Світ ісламу повинен пам’ятати про це. Слід прийняти на себе відповідальність щодо цього питанням та виконати її. Тоді, якщо ці речі належним чином будуть доведені до кінця, і якщо буде милість Аллаха, настане світле майбутнє.

Ліки для Палестини: іслам та єдність

Завдяки ісламу та єдності, афганські муджагиди змогли вигнати іноземну армію (промова 26 листопада 2001, мова, ймовірно іде про вигнання радянської армії із Афганістану – прим. перекладача) і якби вони продовжували покладатися на ці два фактори, вони змогли б установити такий тип уряду, який вони хочуть і заслуговують та змогли б скинути нинішній залежний режим. Ці два фактори є ліками також для усіх проблем, від яких потерпають Ліван і Палестина.

Розділ 2. Оманливості

Оманливість: палестинське питання є арабським питанням

Звичайно, багато арабських держав зганьбилися у випадку Гази та у випадку інших питань, що передували питанню Гази. Коли б вони не висловлювалися з питання Палестини, то повторювали, що питання Палестини є арабським питанням. Коли б не доходило до дії, питання Палестини завжди зникало з їхнього порядку денного. Замість того, щоб допомогти Палестині та палестинцям, своїм арабським братам, вони уникають відповідальності. Якщо вони не вірять в іслам, то принаймні повинні відчувати етнічну арабську спільність. Вони провалили цей тест жалюгідно. Історія пам’ятатиме про це. Відплата й покарання не чекатимуть Судного Дня. Вони отримають відплату й покарання у цьому світі, так само як божа допомога тим, хто зайнятий джігадом не буде відкладена на той світ. В аяті, процитованому на цій зустрічі (зустріч 27 лютого 2010 із лідерами бойових палестинських груп – прим. перекладача) – який також повторив пан Халед Машаль – ангели кажуть: «Ми – ваші покровителі в житті земному й наступному!» [Святий Коран,