Читати книгу - "Зібрання творів, Кларк Ештон Сміт"

до твердження давньогрецького філософа Плотіна (205–270), який називав мистецтво видимістю другого ступеня і відмовляв охочим написати його портрет словами: «Сам я лише тінь, тінь архетипу, що перебуває на небі. Навіщо творити тінь цієї тіні?»

[300] Оберн (англ. Auburn) — містечко у штаті Каліфорнія, США, в якому пройшла більша частина життя Кларка Ештона Сміта.

[301] Альґеніб або Гамма Пегаса — зоря в сузір’ї Пегаса, розташована в південно-східному куті астеризму, відомого як Великий Квадрат. Альґеніб має загальну світність у 5840 разів більшу за світність Сонця.

[302] Альдебаран або Тельця — найяскравіша зоря у сузір’ї Тельця та одна з найяскравіших зірок на нічному небі. Світність Альдебарана у 150 разів більша за Сонце. Через розташування у «голові» Тельця та червоний колір, зорю часто називають Бичаче око.

[303] Тирський пурпур (англ. Tyrian purple) — природний барвник різних відтінків від чорного до темно-фіолетового кольору, який отримували з морських черевоногих молюсків родини Muricidae. Назва барвника походить від міста Тир (сучасна назва — Сур) у Лівані, яке у давнину було містом-державою.

[304] Марена фарбувальна (лат. Rubia tinctorum) — багаторічна трав’яниста рослина, з коріння якої виготовляють природний барвник. Мареновий колір — яскраво-червоний.

[305] Карнак — єгипетське село за два з половиною кілометри на північ від Луксора на місці староєгипетських Теб. Воно займає приблизно половину території великого храму Амона — Іпет-Сут (Опет), який служив основним державним святилищем протягом всієї історії Нового царства. Карнак знаний величною архітектурою та велетенськими колонадами.

[306] Мемнон — син Еос і Тітона, брата Пріама, один із героїв Троянської війни, що виступав на чолі ефіопського війська проти греків. За часів римської імперії з його ім’ям пов’язували дві колосальні статуї єгипетського фараона Аменхотепа III, одна з яких вважалася зображенням Мемнона. За переказами, при сході сонця з цієї статуї линув жалібний звук — Мемнон вітав свою матір Еос.

[307] Суперпризматичність — властивість фотонних кристалів, яка полягає у тому, що промінь світла, потрапляючи до них, зазнає надзвичайно сильної кутової дисперсії та розсіюється у різних напрямках хвилями різної довжини.

[308] Емпірей — в античній натурфілософії — одна з верхніх частин небес, наповнена вогнем і світлом, де мешкали боги.

[309] Кава, кава-кава або перець п’янкий (лат. Piper methysticum) — вид рослин роду перець родини перцеві, поширений на островах Океанії. З коріння цієї рослини виготовляють п’янкий напій, який сприяє розслабленню, не порушуючи ясності розуму.

[310] Он, Ону або Іуну — давньоєгипетська назва Геліополя, що дослівно означає «місто стовпів».

[311] Анґкор — стародавня столиця Кхмерської імперії в IX–XV століттях, розташована за 240 км від Пномпеня на березі озера Тонлесап, посеред джунглів, є найбільшою пам’яткою Камбоджі. Дотепер в Анґкорі збереглося близько 100 палаців і храмів.

[312] Мефітичний — сморідний, згубний (про випари). Слово походить від імені Мефітіс — богині шкідливих випарів землі, яка мала святилища в Потенції, Середній Італії, Кремоні, а також у Римі.

[313] Кларк Ештон Сміт дописав оповідання «Місто Співочого Полум’я» 15 січня 1931 року. Вперше воно було опубліковане у часописі Wonder Stories у липні того самого року і так сподобалося читачам, що головний редактор, Г’юґо Ґернсбек (який, до речі, був засновником Amazing Stories — першого у світі часопису, що спеціалізувався виключно на науковій фантастиці) запропонував Смітові написати продовження історії, викладеної в оповіданні. Сміт пристав на цю пропонову і 30 червня 1931 року завершив роботу над продовженням, яке назвав «По той бік Співочого Полум’я». Воно побачило світ того ж року в листопадовому числі Wonder Stories. Згодом, 1940 року Волтер Джиллінгз, редактор часопису Tales of Wonder, об’єднав ці два оповідання в одну цілісну історію, відтоді воно публікується переважно саме в такому сполученому вигляді. У книжці, яку ви зараз тримаєте в руках, наведено саме об’єднану версію твору. Первісно оповідання включало перші три розділи того, що наведене у цьому томі, мало дещо відмінний початок і складалося, власне, з переднього слова і щоденника, без поділу на розділи. Прикметним є той факт, що в першій версії твору Полум’я описане як біле, а вже згодом стало зеленим, і саме у такому вигляді воно зображене на обкладинках журналів Wonder Stories (липень 1931 року) і Tales of Wonder (№10 за 1940 рік). У цій книжці збережено первісне датування подій, які відбуваються у 1930–1931 роках; у версії, опублікованій 1940 року в Tales of Wonder, наведене інше датування — 1938–1939 рр., імовірно, така зміна дат мала надати описаним в оповіданні подіям більшої достовірності й сучасності. Сам Сміт був вельми задоволений цим твором, на який його надихнула подорож до Кратер-Ріджу, і в своєму листі до Лавкрафта від 27 січня 1931 року зокрема зазначав, що «…люди, які бували в тій місцині, високо оцінили опис Ріджу за його реалізм».

[314] Ґнейс (нім. Gneis — «іскра») — зерниста метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, кварцу та кольорових мінералів.

[315] Контрфорс (фр. contre force — «протидійна сила») — вертикальна конструкція у вигляді висунутої назовні частини стіни, вертикального ребра чи окремої опори. Призначена для посилення опорної стіни, надання їй міцності та стійкості.

[316] Мачу-Пікчу (кеч. Machu Pikchu — «стара вершина») — доколумбове місто інків, розташоване в Андах на висоті 2400 метрів на вершині гірського хребта над долиною річки Урубамби в Перу, за 80 км на північний захід від міста Куско.

[317] Теокалі (в перекладі з мови наватль (ацтекської) — «будинок бога») — тип культової споруди, мезоамериканська піраміда з храмом на вершині. Являє собою чотирикутну кам’яну піраміду, сторони якої, як правило, чітко орієнтовані по сторонах світу. Піраміда складалася з декількох уступів, що утворювали тераси, а також мала круті сходи на всю висоту.

[318] Марсіанська тканина, є вигадкою Кларка Ештона Сміта.