Читати книгу - "Квентін Дорвард"

«Перед лицем смерті» (лат.).(обратно) 241

Автор намагався надати огидному Трістанові Пустиннику рис собачої відданості Людовікові, схожої на прив’язаність бульдога до свого хазяїна. Незважаючи на всю жорстокість його жахливої вдачі, він, без сумніву, був відважною людиною, і в юності його висвятили на рицаря разом із багатьма іншими молодими дворянами під час облоги Фронсака. Висвячував їх у рицарі сам старший Дюнуа, уславлений герой часів королювання Карла V. (Прим. автора).

(обратно) 242

Stoof — по-фламандському — «грубка» (по-голландському — «грілка»); німецьке Stube тепер означає просто «кімната», а колись мало значення «кімнати з грубкою».

(обратно) 243

Горе переможеним (лат.).

(обратно) 244

Натяк на біблійну оповідь про те, як Єгова хотів випробувати віру Авраама і наказав йому принести в жертву свого сина Ісаака; Авраам послухався наказу й збирався вже заколоти Ісаака, але Єгова затримав його руку й послав йому ягня, щоб принести цю тварину в жертву замість Ісаака.

(обратно) 245

Про це розповідається з більшою грубістю й меншого ймовірністю у французьких мемуарах того періоду. Нібито Комін усупереч властивій йому розсудливості одного разу попросив Карла Бургундського, щоб той роззув його, хоч досі ніколи не дозволяв собі фамільярності у стосунках з герцогом. Я намагався надати цьому анекдотові інше тлумачення, яке більше відповідало б розважливій вдачі де Коміна. (Прим. автора).

(обратно) 246

Нестала й непостійна жінка (лат.).

(обратно) 247

Публій Вергілій Марон (70–19 до н. е.) — римський поет, автор «Енеїди», «Буколік» та «Георгію».

(обратно) 248

Левіафан — міфічна потвора, морська тварина велетенських розмірів, про яку оповідається в біблії.

(обратно) 249

Маммона — язичеське божество багатства на Близькому Сході, в переносному розумінні — гроші. В Євангелії апостола Луки сказано: «Здобувайте собі друзів за допомогою нечестивого Маммони, щоб, коли його у вас не буде, вони пригостили вас у своїх вічних житлах». Зрозуміло, що Олів’є Ден витрачав гроші не для того, щоб через друзів здобути собі «вічне блаженство».

(обратно) 250

Вийшов із пажів (франц.).

(обратно) 251

Уоллес Уайт, або Уоллес Сильний, — почесні прізвиська шотландського народного героя Уїльяма Уоллеса.

(обратно) 252

Тут згадується про два рицарські ордени (релігійні організації), з яких орден рицарів Святого Духа був заснований самим Людовіком XI, а орден Золотого Руна існував у Бургундії.

(обратно) 253

Єлена Троянська — дружина спартанського царя Менелая, викрадена троянцем Парісом, що стало приводом до Троянської війни, описаної в поемі Гомера «Іліада».

(обратно) 254

Гордий, як шотландець (франц.).

(обратно) 255

Капітул — рада в духовних осіб при єпіскопі.

(обратно) 256

Звіщаю вам велику радість (лат.).

(обратно) 257

На святу посаду (лат.).

(обратно) 258

«Право насадження» — закон, згідно з яким одна особа може володіти землями, належними іншій особі (лат.).

(обратно) 259

Пітер Пауль Рубенс (або Рюбенс, 1577–1640) — і Франс Снейдерс (або Схнейдерс, 1579–1657) — видатні голландські живописці, іноді малювали картини спільно.

(обратно) 260

«Аллегро» (італійською мовою — веселий) і «Пенсерозо» (по-італійському — задумливий, сумний) — назви двох поем видатного англійського автора Джона Мілтона (1608–1674), в яких відтворено відповідні характери.

(обратно) 261

Давід Гаррік (1716–1779) — відомий англійський актор, який виконував ролі героїв драматичних творів Шекспіра. На одній картині його було зображено між двох муз — трагедії (Мельпомени) та комедії (Талії).

(обратно) 262

Передача в руки спадкоємиці володіння як винагороди переможцеві в битві навряд чи могла б відбутися в XV столітті, і навіть тоді, коли законів рицарської честі додержувалися з більшою послідовністю. Але цю винагороду, цілком імовірно, міг призначити монарх такої вдачі, як герцог Карл в обставинах, подібних до описуваних тут. (Прим. автора).

(обратно) 263

Мабуть, нема потреби говорити, що одруження Гійома де ля Марка з графинею Амеліною така ж вигадка, як і сама графиня. Справжньою нареченою Арденського Вепра була Йоанна ван Арсхель, баронеса ван Сконговен. (Прим. автора).

(обратно)