Читати книгу - "Моральні листи до Луцілія"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
6. Ардея - містечко в Лації, на південь від Рима, з нездоровими, заболоченими околицями.
Лист ХСП
1. Вергілій. «Енеїда», Ш, 426-428.
2. Вергілій. «Енеїда», V, 363.
3. Вергілій. «Енеїда», IX, 485. В оригіналі: «собакам латинян».
4. Натяк на те, що й зовні Меценат виглядав недбалим: ходив «з розпущеним поясом» (CXIV, 4).
Лист ХСІІІ
1. Пор. у Горація (Послання, І, 4, 13):
День привітавши, вважай, що тобі він востаннє заблиснув.
2. Танузій Гемін - римський історик І ст. до н. є.
Лист XCIV
1. Кальв, Гай Ліціній (82-47 до н. є.) - талановитий римський оратор і поет. Відомий промовою проти знаного своїми зловживаннями Публія Ватінія, легата Цезаря. В обороні Ватінія виступив Ціцерон (див. прим. 1 до листа LXXI).
2. Перший вірш (ямбічний триметр) належить Публілієві Сіру; другий (початок гекзаметра) - із Вергілієвої «Енеїди» (X, 284); третій, як уважають деякі коментатори,- пізніше доповнення даного гекзаметра.
3. Федон - учень Сократа, приятель Платона, який назвав його іменем один із своїх діалогів. Цитата походить, очевидно, з твору самого Фе дона.
4. Перший вислів приписують Хіловові, одному з Семи Мудреців; два наступні - вислови Публілія Сіра.
Лист XCV
1. Гіппократ з острова Кос (близько 460-370 до н. є.) - найвидатніший із старогрецьких лікарів, засновник наукової медицини. Асклепіад та Темісон - грецькі лікарі, що жили в Римі (І ст. до н. є.); на відміну від Гіппократа, який представляв «клінічний» напрямок у медицині, останні належали до т. зв. «методичної» школи.
2. Лукрецій. «Про природу речей», І, 54-57.
3. Йдеться про Гіппократа.
4. Тобто беруть участь у змаганнях з боротьби.
5. Кровопускання, або розтин вени (phlebotomia) - один із найпоширеніших способів лікування, особливо в добу Середньовіччя (пор. «Салернський кодекс здоров'я Арнольда з Віланови, § 92-93).
6. Вергілій. «Енеїда», VIII, 442 - 443.
7. Цензор, урядник, що проводив ценз (опис майна), наглядав також за звичаями, поведінкою громадян.
8. Апіцій - відомий ласун і знавець кулінарного мистецтва (автор твору «Про куховарську справу») часів Августа і Тіберія. Публій Октавій, як припускають деякі коментатори,- намісник Єгипту при Августові.
9. Шарк Юній Брут (85-42 до н. є.) - філософ-стоїк, учасник змови проти Цезаря. Його твори, в тому числі згаданий тут трактат «Про належне», до нашого часу не дійшли.
10. Теренцій. «Самомучитель», І, 1, 25.
11. Вергілій. «Георгіки», ІП, 75-85.
12. Квінт Елій Туберон (II ст. до н. є.) - учень Панеція, філософ-стоїк, історик і державний діяч. Вшановуючи пам'ять свого померлого дядька Сціпіона Молоділого, влаштував надзвичайно скромну, таку, що образила народ, гостину, про що розповідає Ціцерон у своїй «Промові на захист Ліцінія Мурени» (XXXVI, 75).
Лист XCVII
1. Ремінісценція знаменитої фрази Ціцерона з його виступу в сенаті проти Катіліни (І, 1): О temporal О mores! - О часи! О звичаї!
2. Публій Клодій Пульхр - прибічник Цезаря, відомий своєю безпринципністю та схильністю до авантюр. У 61 р. до н. є. був звинувачений у святотатстві: перевдягнувшись у жіночий одяг, щоб зустрітись із дружиною Цезаря, проникнув у його дім на жіноче свято Доброї Богині. Підкуплені судді виправдали оскарженого.
3. Ціцерон. «До Аттіка», І, 16, 5.
4. Катул Квінт Лутацій - консул 78 p., представник сенатської партії.
5. Флоралії - свято на честь Флори, римської богині квітів та молодості. Під час цього свята (28 квітня - 1 травня) допускалися різні вільності; так, приміром, на вимогу присутніх танцівниці-повії скидали з себе одяг.
Лист XCVIII
1. Вергілій. «Енеїда», II, 428.
2. Фабріцій, Гай Лусцін - полководець у війні проти епірського царя Пірра, консул 282 і 278 pp. до н. є. Прославився своєю справедливістю, безкорисливістю і непідкупністю.
3. Тобто Юлія Цезаря.
4. Далі йде уривок іншого, не пов'язаного з цим, очевидно, втраченого листа.
Лист ХСІХ
1. Можливо, йдеться про згадуваного Тацітом («Аннали», XIV, 48) консула-суфекта Юнія Марулла.
2. Пор. в Овідія («Скорботні елегії», IV, 3, 37-38): Плач над нещастям моїм, бо й в сльозах є якась насолода:
Повниться біль наш слізьми, ними й виводиться він. «Чому плач є насолодою для нещасних?» - запитує Августин Блаженний («Сповідь», IV, 5).
3. Сенека наводить ці ж самі слова Метродора грецькою.
Лист С
1. Гай Азіній Полліон (76 р. до н. є.- 4 р. н. є.) - державний діяч, оратор, історик; заклав у Римі першу публічну бібліотеку.
2. Подібну характеристику стилю Фабіана дає також Сенека Старший у своїх «Контроверсіях».
Лист СІ
1. Вергілій. «Буколіки», І, 73.
2. Вергілій. «Енеїда», XII, 646.
Лист СІ І
1. Гней Невій (друга пол. III ст. до н. є.) - автор трагедій та поем. Дану цитату (із трагедії «Гектор»), а також наступні слова невідомого автора наводить Ціцерон у «Тускуланських бесідах» (IV, XXXI, 67; І, II, 4).
2. Пор. у Лукреція («Про природу речей», IV, 583):
Сила душевна, мов дим, розвівається в подувах вітру.
3. Вергілій. «Енеїда», IV, 3-4.
Лист CIV
1. Галліон, Луцій Юній Анней - усиновлений ритором Галлі -оном старший брат Сенеки, проконсул провінції Ахайї.
2. Коли Сенеці наказано було перетяти собі вени, Павліна справді намагалася померти разом із чоловіком, але Нерон не дозволив їй здійснити цей намір; померла через декілька років після Сенеки.
3. Вергілій. «Енеїда», III, 283 - 284.
4. Ремінісценція відомого Гомерового порівняння людських поколінь із листям дерев («Іліада», VI, 146-149).
5. Вергілій. «Енеїда», VI, 277.
6. Ім'я Сократової дружини Ксантиппи стало означати тип сварливої, незгідливої жінки.
7. Йдеться про Пелопоннеську війну (431-404 до н. є.).
8. Вергілій. «Енеїда», І, 458.
Лист CV 1. Див. прим. 6 до листа ХСІ.
Лист CVI
1. Лукрецій. «Про природу речей», І, 304.
2. Цей вислів широковідомий у парафразі «Вчимось не для школи, а для життя».
Лист CVII
1. Вергілій. «Енеїда», VI, 274 - 275.
2. Парафраза кінцівки Горацієвої оди (І, 24): «... levius fit patientia Quiquid corrigere est nefas (дослівно: «...терпеливістю полегшується те, чого
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моральні листи до Луцілія», після закриття браузера.