Читати книгу - "Моральні листи до Луцілія"

Луцій Анней Сенека

Моральні листи до Луцілія

Переклад А.Содомори

© Seneca

© А.Содомора (переклад, примітки, покажчик власних назв), 1996

Джерело: Сенека. Моральні листи до Луцілія. К.: Основи, 1999 (2-е вид.). 608 с.

OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

[У електронному варіанті відсутні номери параграфів, бо у паперовому виданні вони позначаються незручно для OCR.]

Зміст

Лист І

Лист II

Лист III

Лист IV

Лист V

Лист VI

Лист VII

Лист VIII

Лист IX

Лист X

Лист XI

Лист XII

Лист XIII

Лист XIV

Лист XV

Лист XVI

Лист XVII

Лист XVIII

Лист XIX

Лист XX

Лист XXI

Лист XXII

Лист XXIII

Лист XXIV

Лист XXV

Лист XXVI

Лист XXVII

Лист XXVIII

Лист XXIX

Лист XXX

Лист XXXI

Лист XXXII

Лист ХХХIII

Лист XXXIV

Лист XXXV

Лист XXXVI

Лист XXXVII

Лист XXXVIII

Лист XXXIX

Лист XL

Лист XLI

Лист XLII

Лист ХLIII

Лист XLIV

Лист XLV

Лист XLVI

Лист XLVII

Лист XLVIII

Лист XLIX

Лист L

Лист LI

Лист LII

Лист LIII

Лист LIV

Лист LV

Лист LVI

Лист LVII

Лист LVIII

Лист LIX

Лист LX

Лист LXI

Лист LXII

Лист LXIII

Лист LXIV

Лист LXV

Лист LXVI

Лист LXVII

Лист LXVIII

Лист LXIX

Лист LXX

Лист LXXI

Лист LXXII

Лист LXXIII

Лист LXXIV

Лист LXXV

Лист LXXVI

Лист LXXVII

Лист LXXVIII

Лист LXXIX

Лист LXXX

Лист LXXXI

Лист LXXXII

Лист LXXXIII

Лист LXXXIV

Лист LXXXV

Лист LXXXVI

Лист LXXXVII

Лист LXXXVIII

Лист LXXXIX

Лист ХС

Лист ХСІ

Лист ХСІІ

Лист ХСIII

Лист XCIV

Лист XCV

Лист XCVI

Лист XCVII

Лист XCVIII

Лист ХСІХ

Лист С

Лист СІ

Лист СII

Лист СIII

Лист CIV

Лист CV

Лист CVI

Лист CVII

Лист CVIII

Лист СІХ

Лист СХ

Лист СХІ

Лист СХІІ

Лист СХIII

Лист CXIV

Лист CXV

Лист CXVI

Лист CXVII

Лист CXVIII

Лист СХІХ

Лист СХХ

Лист СХХІ

Лист СХХII

Лист СХХIII

Лист CXXIV

Примітки

Покажчик імен

ЛИСТ І

Сенека вітає свого Луцілія!

Так і роби, мій Луцілію: відвойовуй себе для себе самого, а час, який досі або забирали в тебе, або викрадали, або сам він утікав, збирай(1) і бережи. Переконай себе в тому, що справа стоїть саме так, як пишу: то виривають у нас той час, то беруть його потай, то сам він пливе з-під рук. (Але найганебнішою є втрата, якої зазнаємо через власну недбалість. Приглянься - і побачиш: величезна частина життя пропадає у тих, хто робить щось не так, як треба, чимала - у тих, хто взагалі нічого не робить, а вже все життя - у тих, хто робить не те, що треба. Вкажи мені людину, котра бодай трохи цінувала б час, дорожила днем, котра б розуміла, що вмирає, власне, щоденно?.. Помиляємось якраз у тому, що смерть бачиться нам десь попереду: вона ж у значній своїй частці - вже позаду. Скільки віку прожито - стільки ж одразу бере його смерть. Отож роби, мій Луцілію, як пишеш: охоплюй усі години. Запанувавши над сьогоднішнім днем, не так залежатимеш од завтрашнього. Життя, поки його відкладаємо, минає. Все, Луцілію, чуже нам, один тільки час •- наша власність. Липі одну цю річ, таку невтримну, пливку, дала нам у володіння природа. Але саме цього володіння позбавляє нас будь-хто, кому лиш заманеться. Така вже нерозумність усіх смертних: отримавши нікчемну дрібницю, яку легко відшкодувати, вони почувають себе у боргу; хто ж забрав час - а його і вдячна людина не годна повернути! - той боржником себе не вважає!..

Спитаєш, либонь, що роблю я, даючи тобі ці настанови. Зізнаюся щиро: як ощадлива у своїх достатках людина, веду рахунок своїм витратам. Не можу похвалитися, що нічого не втрачаю. Але те, що втрачено, в який спосіб і для чого,- скажу. Здам собі звіт у своїй бідності. А втім, моя доля така ж, як і багатьох інших, хто не зі своєї вини опинився у злиднях: ніхто їм не дорікає, але ніхто й не допоможе. У чому ж тут річ?.. Я, бачиш, не вважаю вбогим того, хто вдовольняється й тими крихтами, які ще залишилися. Проте волію, щоб ти беріг своє майно і взявся за ту справу завчасно. Бо - як помітили наші предки - пізно заощаджувати, коли проглядає дно(2). Зрештою, того, що на дні, не лише дуже мало, воно - дуже погане.

Бувай здоров!

ЛИСТ II

Сенека вітає свого Луцілія!

З листів, що їх пишеш мені, як і з того, що чую, виношу добру надію щодо тебе: не роз'їжджаєш то сюди, то туди, переміною місць не скаламучуєш свого спокою. Така метушня - ознака хворої душі. Перший доказ доброго ладу в ній - це, гадаю, вміти зупинитись і побути з самим собою. Зваж і на те, що читання багатьох авторів, гортання найрізноманітніших книг теж має у собі щось від тих блукань та непостійності. Лише з окремими, найобдарованішими, слід залишатися якомога довше, їхнім розумом(1) живитись, коли хочеш винести щось таке, що надовго б осіло у твоїй душі. Всюди бути - ніде не бути. У тих, чиє життя йде на подорожі, багато зв'язків завдяки чиїйсь гостинності, та ні одного - дружнього. Така сама доля судилась і тим, хто не горнеться щиро до когось одного з талановитих, а пробігає все похапцем, мов поспішаючи кудись. їжа, щойно спожита й тут же відкинута шлунком, ні користі не приносить, ані тілом не засвоюється. Та й здоров'ю ніщо так не шкодить, як часта переміна ліків. Не зарубцьовується рана, коли на ній випробовують різні мазі. Не зміцніє дерево, яке раз по раз пересаджують. Ніщо не є настільки рятівним, щоб допомогло мимохідь. Безліч книг тільки розсіює нас. Отож, коли ти неспроможний прочитати того, що маєш, достатньо мати - скільки прочитаєш. «Але,- скажеш,- іноді хочеться

зазирнути то до цієї книжки, то до іншої».- Перебирати наїдками - хіба то не знак переситу? Але ж ті наїдки, різні й несумісні, не живлять - псують шлунок. Тому-то ненастанно читай лише визнаних авторів, а коли й заманеться розважитись іншим, одразу повертайся до попереднього. Щоденно черпай собі щось помічне проти вбогості, смерті й інших