Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

Сем узяв мене за руку і потяг уставати. Мені подобалося, як відчувалася моя долоня в його. В цьому було щось особливо приємне.

— Може, спробуємо з місця? — запропонував він.

— Ні, зробимо, як репетирували, — заперечила я.

— Добре, — з усмішкою погодився Сем.

— Добре? — перепитала я, нагадуючи йому нашу минулу розмову.

— Варто вже звикнути, Мері, — нахилившись ближче до обличчя, відповів Сем.

Зніяковівши, я обрала єдиний вірний варіант втечі — розвернутися і відійти для виконання завдання. Повернувшись, я відразу подивилася на Сема, який стояв з широкою усмішкою на обличчі в очікуванні мене.

«Господи, зроби так, щоб я йому теж подобалася», — подумки промовила я і кинула швидкий погляд до неба.

Глибоко вдихнувши і витерши спітнілі долоні об шорти, я побігла. Як тільки я наблизилася і торкнулася плечей Сема, на мої стегна лягли великі долоні, і в одну мить я опинилася в повітрі. Неймовірне відчуття легкості відразу наповнило моє серце, а всі сумні думки просто випарувалися. Сем знову покружляв мене, від чого я засміялася так само, як і минулого разу. Я любила танці всією душею, адже вони дарували мені відчуття впевненості, спокою і свободи водночас.

Коли я перестала захоплено хихикати, Сем зігнув одну руку, а другою обхопив мене довкола стегон. Повільно ковзаючи його тілом, я опустилася на землю. Тільки минулого разу мої руки лежали на його плечах, а тепер же, я міцно обіймала Сема навколо шиї, зовсім не бажаючи відпускати. Здавалося, я майже торкалася його носа своїм, так близько ми були.

Я підняла погляд до Сема і мало не обомліла. Серце пропустило удар чи сотню ударів, а подих перехопило. Він дивився на мої губи! Від несподіванки я розімкнула їх, випустивши беззвучне зітхання, і тим самим злякала Сема. Він підняв до мене погляд, сповнений подивом, що я мимоволі позадкувала.

— Дякую, — промимрила я під ніс, сідаючи назад на покривало.

— Ну що ж, це було гаряче, — увійшовши в азарт, не вгавала Джессіка. — Але гадаю, у наших голубків вийде краще.

Еріка з запалом підскочила, а за нею, звісно ж, підвівся і Джейкоб, відразу беручи за руку. У них все було так просто і легко, від чого я впіймала себе на думці, що вперше заздрю ​​подрузі. По-доброму, але все ж таки.

— Взагалі-то, ми репетирували з місця, — зауважила Еріка.

— Ні, я хочу як у фільмі «Це безглузде кохання», — прощебетала Джесс і знову сплеснула в долоні.

Збоку вона була схожа на розпещену дівчинку, перед якою виступають циркачі.

— Крихітко, хто дивиться таке мило? — все ж таки не витримавши тривалого мовчання, спитав Джеймс.

— Я, — одночасно відповіли Джесс, Еріка і Джейкоб, при цьому кинувши в нього невдоволені погляди.

— Взагалі-то, у цьому милі, як ти висловився, — втрутився Сем, — розкривається досить важлива тема — проблема кризи стосунків у сім'ях за сорок.

— Здаюся, — піднявши руки, з сміхом сказав Джеймс.

— Ти теж дивився? — здивовано спитала я у Сема.

— Як і ти, — відповів він і злегка штовхнув мене в плече.

Еріка з Джейкобом перейшли на те місце, де виконували підтримку і ми з Семом. Але подруга відійшла приблизно вдвічі далі, ніж я. В результаті вона розбіглася сильніше і коли досягла Джейка, він спритно підняв її в повітря, так що я не встигла помітити, куди ж лягали їхні руки. Еріка залилася дзвінким сміхом, а Джейкоб не відривав від неї очей, кружляючи над головою. Їхня підтримка виглядала неймовірно ефектно, власне, як і сама парочка.

— Святі Небеса, це прекрасно! — вигукнула Джесс, підскочила на ноги і почала аплодувати нашим голубкам. — Саме так, як я мріяла, — захоплено голосила вона, все-таки сівши на місце.

Відволікшись на Джессіку, я пропустила момент, як саме Джейкоб опускав Еріку. Але повернувшись до них, встигла на їхній поцілунок. І знаєте, мабуть, справедливості не існувало, тому що вони навіть цілувалися гарно.

— Ти мріяла так зробити? — раптом втрутився Джеймс, який весь цей час відмовчувався на прохання Джесс.

— Звичайно, це ж найромантичніша і найвідоміша підтримка з кіно, — незворушно відповіла моя подруга, нібито це й так було зрозуміло.

— Джессі дивиться фільм «Брудні танці» лише через цю сцену, — додала Вікі.

— Вставай, жінко, я здійсню твою мрію, — пробасив Джеймс, підводячись на ноги.

— Серйозно? — пропищала Джесс, дивлячись на нього знизу вгору, як дитина на новорічне диво.

У відповідь Джеймс засміявся і просто кивнув. Подруга відразу підскочила на ноги, збираючись піти до нашої сцени, як він зупинив її. Губи Джеймса розтяглися в посмішці, а очі прищурилися:

— Лише одна умова.

— Я вже не хочу, — миттю переставши радіти, невдоволено буркнула Джесс і схрестила руки на грудях.

І чому цьому громилі подобалося носити її на плечі? Так, саме це він і зробив. Перекинув Джессіку через плече і поніс до нашої уявної сцени. Але цього разу вона не брикалася, а заливисто хихотіла.