Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

ніч ворожим оком. І враз налякані вітрами Махають чорними руками. І понад сірі плями хат Кудись біжать, біжать, біжать… Немов би дика, темна сила Важкі розвіяні вітрила Вгорі хитаються над дахом, Шумлять і стогнуть з переляку. На всіх узгір’ях, на горбах Млини риплять і сіють жах. Старі ж мірошники сичами Крізь діри дивляться в тумани. І цигарок огняні очи Таємно світять серед ночі. Глухе село мов сам відчай В осінніх топиться дощах. І вітряки живцем розп’яті Неначе символи закляті Стоять роки, стоять віками Над скорбними його шляхами. Романтичний сонет
Благословенна путь і парус перший на першому піднятий кораблі, і розум предка мужній та упертий, що виборов нам обрії ясні. Бурхливе море піниться і плеще, шумує море в дальній далині. А ми з відкритим і спокійним серцем останні вибираєм якорі. Ще мить і засвистять вітри у реях, солоні хвилі поцілують борт… І ми з піснями в гомінких бореях набридлий радо залишаєм порт. Щоб десь у крижаних морях з вельботів стрілять моржів і бити кашалотів. Яків Савченко

Народився 3.03.1890 р. в с. Луценки на Полтавщині. Навчався у Київському університеті, проте не закінчив його. Деякий час учителював на Сумщині. Працював у видавництві «Струмок» (Житомир), а 1920-х – у київських газетах «Більшовик» і «Пролетарська