Читати книгу - "Тоді я був просто Ульф"

Здається, вона все-таки була не дуже злопам’ятна.

— Я дивився на магнолію, — відповів я.

— На що? — перепитала вона.

— І на півонію, — додав я. — Та хай їм грець. Може, краще підемо дивитися твої ескізи?

— Звичайно, — відповіла вона.

Ми пішли до її помешкання. Очі в неї того дня загадково сяяли. А на косах поблискував дощ, що всю дорогу, коли ми йшли, висів у повітрі серпанком. То була затишна кімната з квітчастими шпалерами. Я зняв куртку й повісив її на вільний стілець.

— Сядьмо тут, — запропонував я і вмостився на ліжку.

Вона сіла поруч, поклавши на коліна блокнот із ескізами. Потім стала його гортати.

— О, та в тебе талант, — похвалив я.

— Дякую, — мовила вона.

Усі ескізи скидалися на висохлі скульптури. Дерево з застиглими гілками. Виснажений собака, який задрав у повітря носа до хмари, що здіймалася з купи цементу. А ще ескіз молодої жінки з худеньким личком і самими грудьми, під яким було написано: «Автопортрет 5. 1959».

Я був глибоко вражений. З кожним аркушем, який вона перегортала, я непомітно присувався до неї, аж поки відчув пекучий жар її стегна.

І тільки-но я хотів обняти її за плечі, як вона перегорнула останній аркуш. Унизу було написано: «КОХАННЯ? 1. 1959».

— У малюнку важко передати свої почуття, — мовила вона.

— Атож, — згодивсь я.

— Правда ж, кожен мистецький твір розповідає про почуття? — спитала вона.

— Найважче міститься в запитальних знаках, — відповів я.

Я відвів погляд від скульптурного ескізу Коре із зализаним назад чубом, худорлявим торсом, веселими примруженими очима і самовпевненою усмішкою на губах. Мені не хотілося більше на нього дивитися.

— Ну, що скажеш? — спитала вона.

— То це він проводив тебе вчора додому? — спитав я.

— Так, — відповіла вона.

— Тьфу, чорт, — мовив я. — Таж нам із тобою є про що говорити. А він ще й носить сандалі.

— Так, звичайно, це дивно, — сказала вона.

— Бісові магнолії, — сказав я.

Потім я підвівся з ліжка, де раніше сидів Коре. Тоді вдягнув куртку і спустився сходами до вхідних дверей, бо відчував, що хочу побути наодинці.

* * *

Надворі періщив дощ. З-за повороту вигулькнув Коре, що поспішав до Аґнетиного будинку. Чуб у нього змок і був схожий на шапочку, в якій приймають душ.

— Чудовий день, еге ж? — озвався він.

— Та як сказати, — відповів я.

Я вийняв із кишені упаковку таблеток, яку для мене купили сестри Уддгам, і простягнув йому.

— Take it all,[30] — сказав я. — Смакота! Добренний шоколад.

— Дуже приємно, — відповів він. — Я такий голодний.

— То не відкладай на потім, — сказав я. — З’їж увесь відразу.

Потім я подався в бік порожнього узбережжя, назустріч вітру й дощу. Я стояв там, поки не промок до рубця, моє серце стікало кров’ю, а я усміхався до безмежного пустельного моря.

Який я все-таки щасливий! Мені ледве виповнилося п’ятнадцять років, а я вже пережив своє перше велике нещасливе кохання. Тож тепер я справді можу стати справжнім письменником.

Примітки

1

Калле Юларбо (Карл Оскар Карлсон, 1893–1966) — знаменитий шведський музикант. — Тут і далі примітки перекладачки.

2

Ласкаво просимо до Стуреб’ю! (англ.)

3

Ніколи (англ.).

4

«Американський патруль» (англ.).

5

«Лиши останній танець для мене» (англ.).

6

Так (англ.).

7

У настрої (англ.).

8

Популярна в шведських родинах гра, імітація риболовлі, у якій з-за ширми «виловлюють» різні предмети чи подарунки.

9

«Любовні листи на піску» (англ.).

10

Прізвище Русенґрен у дослівному перекладі означає «гілка троянди», а Русенкнопен — «пуп’янок троянди».

11

Девід Крокет (1786–1836) — американський конгресмен і національний герой.

12

Добре (англ.).

13

До побачення, синку (англ.).

14

Сподіваюсь, ти не підведеш (англ.).

15

Не хвилюйся (англ.).

16

Інґемар Югансон (1932–2009) — шведський боксер.

17

Флойд Паттерсон (1935–2006) — американський боксер.

18

На ціпочок (англ.).

19

Альберто Джакометті (1901–1966) — швейцарський скульптор, живописець і графік.

20

Дякую (англ.).

21

«Аніара» — фантастична поема, яку написав 1956 року шведський письменник, лауреат Нобелівської премії Гаррі Мартінсон (1904–1978).

22

Оперу «Аніара» написав 1959 року шведський композитор і диригент Карл Бірґер Блумдаль (1916–1968).

23

О, який чудовий сад! (англ.).

24

Ходімо (англ.).

25

Твердий, мов камінь (англ.).

26

Краще я зостануся вдома (англ.).

27

для твого живота (англ.).

28

на смак як шоколад. СМАКОТА! Справді дуже ефективний засіб (англ.).

29

Чудово (англ.).

30

Бери все (англ.).