Читати книгу - "Віщий сон, або Інтуїція, Софія Чайка"

Розділ 11

 

 

Оголена Вікторія палила прямо в ліжку. У неї не залишилося сил підійнятися, а затягнутися хоча б раз дуже хотілося, втім, як завжди після сексу.

Родзинський, попри вже немолодий вік, виявився спритним і вимогливим коханцем, а Віка хотіла повною мірою продемонструвати свої таланти. Тому їхні любовні вправи виявилися вельми тривалими та доволі винахідливими.

У Вікторії з'явилися плани на цього чоловіка. Грандіозні й довгострокові.

Її дістали — країна, нікчемні люди навкруги, копійчана робота. Вікторії набридло жити на подачки батьків, тому вона вирішила вийти заміж. За Родзинського.

Англійською мовою завдяки спецшколі володіла вона непогано. Принаймні при нічних побаченнях протягом останніх двох тижнів вони з Родзинським пречудово ладнали. Якщо міркувати об'єктивно, то й балакати їм було ніколи. Якщо під час зустрічей перерви все ж траплялися, сивочолий коханець не втомлювався захоплювався красою та технікою коханки, і Віка вирішила, що він уже на гачку. Воістину «золота рибка». Залишалося лише якомога ретельніше продумати свої бажання.

Чоловік біля неї поворухнувся, повернувся до Віки та провів рукою по її оголеному тілі, зупиняючись на найцікавіших місцях. На вузькому обличчі промайнула хижа посмішка.

— Джон, ти — чудовий. Справжній жеребець.

— Ти теж добре справляєшся, Торі.

Чоловік попестив її груди, підійнявся та почав одягатися.

Дивно. Надто вже він поспішає сьогодні. Вона, звичайно ж, втомилася, але це її прерогатива — відправляти чоловіка додому чи до готелю. Ні, зараз не час влаштовувати сцену. Не тепер — пізніше, коли він стане її законним чоловіком.

— Я взагалі вміла жінка, Джоне. Наступного разу…

Родзинський нахилився, щоб поцілувати її на прощання.

— Дорогенька, наступний раз відкладається.

Відкладається? А як же ж її плани?

Вікторія миттю сіла, не приховуючи від погляду чоловіка повні груди. Зусиллям волі їй вдалося залишатися відносно спокійною.

— Любий, це буде важко, але я зможу протриматися без тебе день або два. Але не більше! — Віка кокетливо пригрозила чоловікові вказівним пальцем.

— Вибач, Торі, але побачення доведеться відкласти на декілька місяців. Можливо, довше. Завтра ми летимо до Торонто. На мене чекають невідкладні справи в клініці та... — Родзинський взяв Віку за підборіддя та зобразив вимогливий поцілунок на капризно стислих губах, — ... дружина. З дня на день вона збирається ощасливити мене третьою дитиною. Я, як турботливий чоловік і батько, повинен бути поруч, коли це станеться.

Що він сказав? Як так вийшло? Одружений негідник! Невірний чоловік і брехливий коханець!

— Дружина? Ти нічого не казав про дружину! — обурилася Вікторія, але не поспішала прикриватися тканиною, щоб Родзинський знав, чого позбавляється.

— Для чого? Ти б хвилювалася надарма й не була б такою розкутою в ліжку, — Джон знову спробував її поцілувати, але Віка відвернулася. — Торі, невже ти не спиш з одруженими чоловіками? Хто б міг подумати!

Не могла ж вона повідомити цьому самовпевненому ловеласу, що збиралася за нього заміж. Тільки не тепер, коли він засумнівався в можливості продовження їхніх стосунків. Віка жахливо — дико розлютилася, але зуміла приборкати почуття і з легкою образою в голосі промовила:

— Так, я — пристойна жінка. Але можу тебе зрозуміти: вагітна дружина не може задовольнити потреби настільки невтомного чоловіка. Можливо, я навіть зможу пробачити тобі до наступного візиту.

Віка підставила чоловікові надуті губи, і він, посміхнувшись, доторкнувся до них.

Дурень. Він ще не знає, на що здатна мстива та цілеспрямована жінка. Більше ніколи вона не зробить подібної стратегічної помилки та збере всю інформацію про суб’єкта, що зацікавить, завчасно.

Одружений? Не проблема. Вікторія доб'ється свого за всяку ціну. Якщо, звісно ж, на той час, коли Джон захоче повернутися в її ліжко, їй не підвернеться більш відповідний кандидат у чоловіки.

Дівчина дозволила Джону відкинути покривало та ще раз помилуватися на своє оголене тіло. Вона навіть зігнулася в позі, завдяки якій виглядала особливо спокусливою. Родзинський обдарував її ще декількома поцілунками та з неприхованим жалем відсторонився, пообіцявши повернутися якомога швидше.

Звук від клацання дверей пролунав особливо голосно в тиші ночі. Віка раптом відчула, що змерзла, і загорнулася в ковдру.

І чого вона добилася? Занадто поквапилася, коли повідомила Віку, що кидає його. Вікторія не звикла спати одна в цій величезній розкішній квартирі. Нічого, завтра вона приголубить закоханого дурника, і він складе їй компанію вже наступної ж ночі.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно