read-books.club » Класика » Із літ моєї молодості, Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Із літ моєї молодості, Франко І. Я."

180
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Із літ моєї молодості" автора Франко І. Я.. Жанр книги: Класика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 17 18
Перейти на сторінку:
і розкази», с. 21-24.

Хрест чигиринський. Вперше надруковано у кн.: «Дністрянка. Альманах з календарем на рік звичайний 1877». У Львові, 1876, с. 64-66. У збірці «Із літ моєї молодості» І. Франко у примітці до цього твору писав:

«Оця поемка основана на неісторичнім, хоч і досить поетичнім оповіданні про битву між Наливайком і поляками під Чигирином у р. 1596, що вперве появилося в «Истории русов, или Малой России», приписаній Юрію Кониському, архієпископові білоруському, але написаній Полетикою 9 й виданій О. Бодянським у Москві 1846 р. В рукописі ся книга була відома першому історикові Малої Росії, Бантишеві-Каменському, від якого переняв те оповідання наш галицько-руський письменник Богдан Дідицький, у якого «Народной истории Руси от начала до новѣйших временъ» (Львов, 1868 р., ч. II, стор. 96-98) се оповідання читав я також, іще бувши учеником гімназії в Дрогобичі […]».

Жолкевський Станіслав (1547-1620) - польський коронний гетьман, що жорстоко розправився з антифеодальним повстанням під проводом Наливайка і Лободи (1596).

Наливайко Северин (р. н. невід.- 1597) - керівник антифеодального селянсько-козацького повстання 1594-1596 рр. на Україні і в Білорусії. Підступно схоплений козацькою старшиною і виданий шляхті, зазнавши страшних тортур, був страчений у Варшаві.

Лобода Григорій (р. н. невід.- 1596) - запорізький гетьман у 90-х роках XVI ст. Приєднався до Наливайка, але вступив у таємні переговори з С. Жолкевським, за що був убитий козаками.

Кониський Георгій (1717-1795) - український письменник, церковний і культурний діяч, виступав проти Ватікану і унії. Йому приписувалось авторство «Історії русів».

Полетика Григорій Андрійович (1725-1784) - український політичний діяч, виразник інтересів феодально-старшинської верхівки, йому приписувалось авторство «Історії русів».

Бодянський Осип Максимович (1808-1877) - філолог-славіст, історик, письменник та фольклорист. Професор слов’янських літератур Московського університету. Належав до ліберального крила слов’янофілів.

Бантиш-Каменський Микола Миколайович (1737-1814) - український і російський дворянський історик і археограф.

Дідицький Богдан Андрійович (1827-1909) - галицький письменник, журналіст і видавець, один з ідеологів «москвофільства».

 

НАШІ ЧЕСНОТИ

 

А. Діяльність. Б. Патріотизм. В. Згідливість. У примітці до сатир І. Франко зазначив дату їх написання - 1876.

Зберігся автограф третьої сатири - «Згідливість» (ф. 3, № 216), що є первісною редакцією вірша:

 

III. Згідливість

 

«До згоди! - крикнула Рутенія.- До згоди!

Най знає світ, що ми ся любим, як брати!

Що вузькоглядства в нас зараза не заходить,

Що вмієм згідно, враз до свої цілі йти!

 

До згоди! Свободу гадок ми все шануєм,

І будь противник нам, лиш чесний чоловік,

Поважання у нас не тратить! Уцілуєм

Брат брата… будем ураз ділать повік!»

 

(Протокол із засідання загального збору руської інтелігенції)

 

А у залі великій Народного дому

Відбулося того і того там дня…

Безсонниця,- крий біг,- що за страшна се річ!

Що диких-диких мрій, в одну безсонну ніч

Твій ум не переснить! Не раз ти й дивно, брате,

Які думки могли в умі тобі повстати.

 

От раз в безсонну ніч про згоду русинів

Я думав. Рано десь і мій сон не доспів.

І снить ми ся, немов десь здалека виходить

Великий глас і зве: «До згоди, Русь, до згоди!»

 

Гляджу, аж бачу й прем ворушиться весь край,

І божий мир гуде, немов ті пчоли в май.

І тягнуться усі, немов пшеничне тісто,

«До згоди» кричучи, у славне Лева місто.

 

Поперед усіма панотчики в бричках,

Миряни позад них верхом на паличках,

Немов потопа, вни пливуть і напливають,

І славний Лева град, мов хмара накривають.

 

І знов «Великий глас» до народу кричить:

«Най терпивостю ся всякий наситить

Ще нині! Завтра всі зберемось серед града,-

І розпічнесь у нас «про згоду» славна рада!»

 

Товпа розпирслася. Мій сон усе змінив.

Гляджу - се ринок. Мир увесь го наповнив.

А по рогах, де днесь криниці й грецькі божки,

Стоять поставлені мовниці, збиті з дошки

 

І намість гречеських болванів кам’яних

То штири стовпи Русі он стоять на них.

І кождий бесіду величну починає,

До згоди братньої усіх напоминає.

 

До неї сонце йде і хмар летять товпи,

Но твердо на однім стоять усі «стовпи».

Годинник гонить час сталевими стрілками,

Їх бесіди ся ллють, немов вода річками.

 

Дванадцята - вони щойно прийшли «в настрій!»

Ось перша - вни щойно скінчили «вступець свій».

Вже друга, третя, ба й четверта ось минає -

А бесідам кінця немає та й немає.

 

Поголоднів народ! Жолудки всім ворчать.

Панотчики в кріслах ледве-ледве сидять.

Всі крушняються, всі тривожно зашептали,

А бесід слухати давно всі перестали.

 

«Наука» - журнал «москвофільського» напряму, виходив у Коломиї і Львові (1871-1886), у Відні (1886-1901) і в Чернівцях (1902).

«Рада русская» - «Русская рада», газета «москвофільського» напряму, що виходила в Коломиї в 1871-1893 рр.

«Ластівка» - ілюстрований журнал для дітей і молоді (Львів, 1869-1881).

Василько Мудрагель - мова йде, мабуть, про «народовця» Василя Ільницького (1823-1895), директора української гімназії у Львові.

Хвостовський Осьмогласник - Огоновський Омелян Михайлович (1833-1894) - український літературознавець, професор Львівського університету.

Глоджимірко Фарбінський - Барвінський Володимир Григорович (1850-1883) - український громадський діяч, критик, прозаїк, публіцист.

Аввакум Многоглаголющий - Андрій Білецький, крилошанин.

Товаришам із тюрми. Вперше надруковано в журн. «Громадський друг», 1878, № 1, с. 1-2, за підписом Мирон ***. У збірці «Давнє й нове», с. 165-166, цей вірш надруковано з окремими редакційними відмінами під заголовком «На зорі соціалістичної пропаганди» з приміткою»: «Писано в початку 1878 р. у львівській

1 ... 17 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Із літ моєї молодості, Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Із літ моєї молодості, Франко І. Я."