Читати книгу - "Повторення пройденого"

Не гаючи ні секунди, Антон відкрив зошит на останній сторінці і великим літерами написав «1982. СРСР». Він повернув напис до Насті, сподіваючись, що їй удасться прочитати з такої відстані. Дівчинка уп'ялася очима в напис. Судячи з виразу її обличчя, до неї дійшло, яку дурницю вона зморозила.

— Я пожартувала, — пробелькотіла Настя і зніяковіло замовкла.

— Такими речами не жартують! Двійка! Щоб не жартувала! — строго вичитала їй географічка.

Настя була круглою відмінницею і звикла, що її завжди ставлять за приклад. Навіть отримуючи четвірки, вона дуже переживала. За весь час навчання у неї не було жодної трійки, не кажучи про двійки. Вона розуміла, що це не справжня двійка, та все ж у неї в очах забриніли сльози образи.

Побачивши, яка дівчинка засмучена, Світлана Іванівна змінила гнів на ласку.

— Гаразд, даю тобі простеньке запитання. Тільки тому, що ти перший день у школі. Відповіси, поставлю трійку. Назви країни соціалістичного табору.

— Соціалістичного табору? — приречено повторила Настя, не знаючи, на яку ногу ступити. Уперше в житті вона не могла відповісти біля дошки.

— Польща, Болгарія, — прошепотіло жалісливе дівча з першої парти.

— Нікітіна, коли я тебе викличу, тоді й відповідатимеш, — суворо подивилася на підказувачку географічка. — А зараз послухаймо новеньку.

Настя глибоко вдихнула і тихо вимовила:

— Чехія?

— Ти маєш на увазі Чехословаччину? — перепитала Світлана Іванівна.

— Так, і Словаччина, — підтакнула дівчинка.

Географічка зсунула на ніс окуляри і довго роздивлялася Настю поверх скелець, а потім сказала:

— Ну, Самсонова, ти у нас просто світ перекроюєш. Чому ти всі країни ділиш?

— Не знаю, — зовсім розгубилася Настя.

— От і я не знаю. А які ще соціалістичні країни ти знаєш?

— Швеція?

У класі почувся смішок.

— Тобто не Швеція, — трохи не плачучи, пробелькотіла Настя.

— Може, США? — глузливо запитала вчителька.

— США, — слухняно повторила Настя.

Учні за партами більше стримуватися не могли. Клас вибухнув реготом ще дужче, ніж на уроці математики.

— Німеччина! Німеччина! — скориставшись загальним галасом, гукнув із задньої парти Антон.

Він думав, що географічка не почує його підказки, але в тієї виявився дуже гострий слух. Почекавши, поки перший сплеск диких веселощів минеться, вона постукала указкою по столу і голосно закликала всіх до порядку:

— Припиніть шелестіти і шурхотіти!

Нарешті клас угамувався, Світлана Іванівна обернулася до Насті.

— Знову жартуєш? Може, ти у нас клоуном будеш? Бачиш, як усіх веселиш, немов у цирку.

Настя стояла і пекла раків. Щоки горіли від сорому. Більшого приниження вона не зазнавала ніколи. Їй хотілося провалитися крізь землю або у найгіршому разі повернутися на своє місце, але географічка сказала:

— Он твій друг тобі підказав — Німеччина. Уточни, яка, — попросила Світлана Іванівна, вимовляючи слова мало не по складах, наче розмовляла з трилітньою дитиною.

— Німецька.

— Зрозуміло, що не англійська. Назва у неї є? — голос географічки потонув у новій хвилі реготу.

— Дойчленд, — промовила Настя, низько опустивши голову.

Клас аж заходився від нестримного сміху. Всі реготали до гикавки. Антон був єдиний, хто не брав участі в загальному веселому шарварку. Цього разу географічці знадобилося значно більше часу на те, щоб знову запанувала тиша.

— З тобою все ясно, — суворо сказала вона і повернулася до Антона. — А як у нас другий новачок поживає? Поясни цій капустяній голові.

— Німецька Демократична Республіка, — похнюплено промовив Антон.

— Правильно. Сідай, Самсонова! Такої тупості я ще не зустрічала. Не знаю, як ти взагалі довчилася до шостого класу.

Настя попленталася на своє місце. В Антона було мулько на душі. Раніше йому завжди хотілося підштрикнути Настьку, але зараз це не тішило його. Він дивився на дівчинку із співчуттям. На попередньому уроці він сам пережив несправедливі глузування і розумів, як воно Насті стати загальним посміховищем.

Коли вона сіла поруч, Антон хотів її заспокоїти, але Настя лише відмахнулася.

— Все. З мене досить. На перерві повертаємося додому, — сердито процідила вона.

— Нема питань. Тим паче, на наступному уроці контрольна, — слухняно погодився Антон.