Читати книгу - "Крістіна"

мальків досі сиділи на триколісниках і переводили погляди з Арні на татка і назад на Арні, ніби глядачі в апокаліптичному тенісному матчі, у якому суддя радісно застрелить того, хто програв. Здавалося, вони чекають спалаху, коли татко розкатає мого хирлявого друга на асфальті й станцює «кул джерк»[26] на його поламаних кістках.

Я тихо зупинив машину й вийшов з неї, мало не побіг до них.

— Усе, набридло з твоїми прищами ляси точити! — проревів татусь. — Ану забрав її, кажу! Зараз же!

У нього був великий приплюснутий ніс із сіткою судин. Щоки почервоніли до кольору нової цегли, а під коміром сірої саржевої робочої сорочки напиналися на шиї вени.

— Я на спущеному колесі не поїду, — заявив Арні. — Я вже вам це казав. Ви б теж не поїхали, якби це була ваша машина.

— Ти зараз в мене сам на спущеній шині поїдеш, піццомордий, — татусь явно налаштувався на те, щоб показати своїм діткам, як дорослі люди вирішують свої проблеми в Реальному Світі. — Ти свою брудну чортопхайку перед моїм будинком не паркуватимеш. І не дратуй мене, малий, бо буде боляче.

— Нікому боляче не буде, — утрутився я. — Заспокойтеся, містере. Дайте нам усе виправити.

Арні кинув на мене погляд, сповнений вдячності, і я побачив, який він переляканий — був і досі є. Як вічний аутсайдер, він знав, що є в ньому щось таке, Бог його знає, що, але через це «щось» мужикам певного типу вічно хотілося вимісити його кулаками до напівсмерті. Напевно, він був переконаний, що це станеться знову — та тільки цього разу він не відступить.

Чоловік метнув погляд на мене.

— Ще один, — сказав він, мовби дивуючись, скільки ж це гівнюків у світі розплодилося. — То вам обом дати прикурити? Цього ви хочете? Я можу, не сумнівайтеся.

Так, я добре знав таких типів. Якби він скинув десять років, то був би одним з тих у школі, хто вважав, що це збіса весело — вибити Арні підручники з рук, коли він іде в клас, чи запхати його в душ після фізри в одязі. Вони, такі пацани, ніколи не міняються. Просто дорослішають і захворюють на рак легенів через усі ті викурені «Лакі Страйки» чи виходять з ладу через емболію судин головного мозку в п’ятдесят три або десь так.

— Ми не хочемо давати вам прикурити, — сказав я. — Господи, та в нього ж шину спустило! Невже у вас самого ніколи не спускало?

— Ральфе, я хочу, щоб вони звідси забралися, — свинувата дружина вийшла на ґанок. Її голосок звучав пискучо і схвильовано. Видовище було куди кращим, ніж у «Шоу Філа Донаг’ю»[27]. За розвитком подій уже спостерігали інші сусіди, і я, знову відчуваючи величезну втому, яка раптом навалилася, подумав, що скоро хтось неодмінно викличе копів, якщо вже не викликали.

— У мене ніколи не спускало, і я ніколи не лишав старий уламок брухту перед чиїмсь будинком на три години, — прогримів Ральф. Я бачив, як на його вишкірених зубах у сяйві західного сонця блищить слина.

— Минула година, — тихо виправив я, — чи менше.

— Ти тут мені не мудряч, малий, — сказав Ральф. — Мені воно до лампади. Я не такий, як ви. Я заробляю на життя. Додому приходжу втомлений, нема часу на суперечки. Зараз же приберіть це.

— У мене в багажнику лежить запаска, — пояснював я. — Якби ми змогли її поставити…

— І якби ви були хоч трохи порядною людиною… — не вгавав Арні.

То була остання крапля. Чого наш друзяка Ральф не потерпів би в присутності своїх дітей, то це сумнівів у його порядності. Він замахнувся на Арні. Не знаю, чим би це все закінчилося — імовірно, Арні потрапив би у в’язницю, а його дорогоцінну тачилу забрав би евакуатор — але якось мені вдалося підняти свою руку перехопити Ральфів кулак біля зап’ястя. Зчепились обидві наші руки в присмерку з глухим виляском.

Жирненька дівчинка зайшлася плаксивим квилінням.

Жирненький хлопчик сидів на своєму триколіснику, і нижня щелепа в нього відвисала ледь не до грудей.

Арні, який завжди старався прошмигнути повз місце для куріння в школі, наче за ним гналися привиди, зараз навіть оком не змигнув. Насправді здавалося, що він навіть хоче, щоб його вдарили.

Ральф вихором розвернувся до мене. Його очі лізли з орбіт від люті.

— Добре, мале гівно, — сказав він. — Ти перший.

Я напружено стримував його руку.

— Будьте людиною, — тихим голосом попросив я. — Колесо в мене в багажнику. Дайте нам п’ять хвилин його поміняти й забратися з ваших очей. Будь ласка.

Мало-помалу тиск його руки ослаб. Він зиркнув на своїх дітей: заплакане дівча, хлопчика з широко розплющеними очима, — і це підштовхнуло його до рішення.

— П’ять хвилин, — погодився він. І глянув на Арні. — Тобі збіса пощастило, що я ще поліцію не викликав. Ця потвора без техогляду, на ній нема талона.

Я очікував, що Арні бовкне ще що-небудь запальне і гра продовжиться після фінального свистка, але, схоже, він ще не до кінця забув, що таке стриманість і розважливість.

— Дякую, — сказав він натомість. — Вибачте, що я так скипів.

Ральф щось буркнув і сердитими рухами заправив сорочку назад у штани. А потім ще раз озирнувся через плече на своїх дітей.

— Ану пішли в дім! — гаркнув він. — Чого це ви повилазили? Хочете, щоб я вам надавав лясь-лясь-ой-ой-ой?

«Господи, до чого ж звуконаслідувальна сімейка, — подумав я. — Будь ласка, не давайте їм лясь-лясь-ой-ой-ой, татусю, бо вони нароблять собі бяки-каки в штанці».

Малеча побігла до матері, покинувши свої триколісники на газоні.

— П’ять хвилин, — повторив Ральф, злостиво нас оглядаючи. Пізніше того вечора, коли перехилятиме чарку з мужиками, він зможе розказати їм, який він був молодець — дав чосу поколінню наркотиків і сексу. «Так, пацани, я сказав їм, щоб забирали той сраний брухт з-під мого будинку, поки я їм лясь-лясь-ой-ой-ой не зробив. І повірте, вони драпали так, наче в них підошви горіли й от-от мала зайнятися срака». І закурить «Лакі». Або «Кемел».

Ми поставили домкрат Арні під бампер. Та не встиг Арні підняти й опустити важіль більш ніж три рази, як домкрат переломився навпіл. Він порохняво крекнув, і вгору піднялася хмарка іржі. Арні подивився на мене, і його очі знову були невпевнені й перелякані.

— Не страшно, — сказав я. — Візьмемо мій.

На той час уже посутеніло, і насувалася темрява. Серце в мене досі билося надто швидко, а в роті було кисло від сутички з великим цабе з Бейсін-драйв,