Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

дурість, самознищення і безглуздя — це природно.

Війна. Кров. Смерть. Усе насилля, до якого тягнулися

Еррінрайт та його чоловіки — і вона була впевнена, що там

майже всі чоловіки — вони робили це тому, що воно їх

заспокоювало. А їм було страшно.

Ну, і їй теж.

— Кишка тонка.

Вона увімкнула відео спочатку.

— Венера може думати, — повідомив Майкл-Джон замість

привітання або іншої соціальної люб’язності. — Моя команда

аналізу сигналів прогнала дані, які ми отримали від мережі

водних та електричних течій, і ми помітили модель. Кореляція

лише близько шістдесяти відсотків, але я не побоюся сказати, що це не просто випадковість. Звісно, у неї інша анатомія, але за

функціональною структурою вона найбільше схожа на кита, котрий вирішує, як орієнтуватись у просторі. Тобто є ще

проблема з розривом пояснення, і тут нічим не можу зарадити.

Але, з огляду на побачене, я цілком певен, що модель, яку ми

знайшли, — це її мислення. То були справжні думки, як постріли

нейронів.

Він подивився в камеру, ніби сподіваючись почути її відповідь, і трохи розчарувався, коли цього не сталося.

— Я подумав, що тебе це зацікавить, — сказав Майкл-Джон

і зупинив запис.

Перш ніж вона встигла сформулювати відповідь, з’явилося

нове повідомлення від Саузера. Вона відкрила його з відчуттям

вдячності та полегшення, за яке їй було трохи соромно.

— Крісджен. У нас проблема. Переглянь бойові завдання на

Ганімеді й скажи, чи бачиш те, що я.

Авасарала насупила брови. Затримка сягнула вже двадцять

вісім хвилин. Вона подала стандартний запит із позначкою

«терміново» й підвелася. Спина не хотіла розпрямлятися.

Авасарала зайшла в загальну зону номера. Боббі, Котьяр і троє

інших чоловіків сиділи у колі з картами в руках. Покер.

Авасарала пішла до них, розгойдуючи стегна там, де рух

спричиняє біль. Через низьку гравітацію у неї чомусь боліли

суглоби. Присіла біля Боббі.

— Наступного разу роздавайте і на мене, — сказала вона.

* * *

пояснення. Шість винищувачів ООН зняли з патрулювання

Ганімеда й відправили на повній швидкості курсом, який, здавалося, веде фактично в нікуди. Згідно з першими

доповідями, довго подумавши, якого хріна, схожа група

марсіянських кораблів узяла той самий курс.

Нгуєн щось задумав, і в неї не було ні найменшої здогадки, що

саме. Але це було від Саузера, і він вважав, що вона щось

побачить.

Знадобилася ще година, щоби зрозуміти. Нікуди не

поспішаючи, Голденів «Росинант» залишив станцію Тайко

у напрямку Юпітеріанської системи. Може, він і узгоджував

план польоту з ОПА, але нічого не казав Землі чи Марсу, тобто

Нгуєн теж за ним стежить.

Вони не просто бояться. Вони збираються його вбити.

Авасарала довго сиділа мовчки, а потім піднялася

і повернулася до гравців. Котьяр і Боббі закінчували партію

з високими ставками, і тому купа шоколадних цукерок, які були

в них замість фішок, мала заввишки майже п’ять сантиметрів.

— Пане Котьяре, — покликала Авасарала. — Сержантко

Дрейпер. За мною, будь ласка.

Карти позникали. Чоловіки нервово перезирнулися, коли вона

повернулася у спальню. Обережно зачинила за собою двері.

Вони навіть не клацнули.

— Я збираюся зробити дещо таке, що може запустити

реакцію, — сказала вона. — Якщо я це зроблю, характер нашої

ситуації може змінитися.

Котьяр і Боббі обмінялися поглядами.

— Мені треба дещо дістати зі сховища, — сказала Боббі.

— Я проінструктую команду, — пообіцяв Котьяр.

— Десять хвилин.

Затримка між «Ґуаньшиїнем» та «Росинантом» була все ще

завеликою для розмови, але меншою, ніж час, потрібний для

повідомлення назад на Землю. Перебування так далеко від дому

трохи паморочило їй голову. Котьяр зайшов у кімнату і кивнув.

Авасарала увімкнула планшет і подала запит на зв’язок вузьким

променем. Увела код відповідача на «Росинанті». Менш ніж за

хвилину