Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

не мала змоги налягати на всіх ключових гравців у ООН

і очікувати на серйозне ставлення до себе. Час відібрав у неї

силу, а натомість дав владу. Чесна угода.

Їй не терпілося доїсти, і вона увімкнула планшет, ковтаючи

залишки їжі. Чотири непрочитані повідомлення. Саузер, благослови його зсохле серденько. Одне від когось незнайомого

з юридичної ради, й одне — від знайомого. І ще одне — від

Майкла-Джона, і там, мабуть, про Венеру. Вона відкрила те, що

від Саузера.

Адмірал виліз на екран, і вона ледь не привіталася. Це був

лише відеозапис, а не справжня розмова. Як же їй це набридло!

— Крісджен! — привітався адмірал. — Тобі слід обережніше

поводитися з інформацією, яку ти надсилаєш. Арджун почне

ревнувати. Я не знав, що наш друг Джиммі причетний до

провокування цієї останньої бучі.

«Наш друг Джиммі». Він не вимовив прізвище «Голден»

уголос. Цікаво. Очікував, що якийсь фільтр винюхує це ім’я.

Вона спробувала вгадати: він думає, що фільтр стоїть на його

вихідних повідомленнях чи на її вхідних? Якби в Еррінрайта

була хоча б одна звивина — а вона у нього була — він стежив би

за трафіком в обидва боки для них обох. Чи він переймався

через когось іще? Скільки гравців сидить за столом? Їй

бракувало інформації для пошуку відповідей, але це принаймні

цікаво.

— Я розумію, куди може привести твоє побоювання, — вів далі

Саузер. — Я зробив кілька запитів, але ж ти знаєш, як це буває.

Щось дізнаєшся за хвилину, щось — за рік. Однак залишайся на

зв’язку. Тут відбувається більш як достатньо того, що я б

залюбки обговорив з тобою за згаданим обідом. Ми всі

з нетерпінням чекаємо твого повернення.

Відверта брехня, подумала Авасарала. Але все одно люб’язно

з його боку. Вона пошкрябала виделкою по дну тарілки, де на

сріблі залишалася тонка плівка карі.

У першому повідомленні якийсь молодик із бразильським

акцентом пояснював, що ООН не має жодного стосунку до відео, яке зняла Нікола Малко, і тому не може відповідати за нього.

В другому начальник юнака просив вибачення за підлеглого

й обіцяв до кінця дня повний звіт, що сподобалося їй значно

більше. Розумні люди досі її бояться. Ця думка підживлювала

більше, ніж ягня.

Вона потягнулася до екрана, і раптом корабель посунувся під

нею. Сила тяжіння потягнула її трохи вбік. Вона сперлася на

стіл: карі й залишки джину скрутили їй шлунок.

— Це було в наших планах?! — скрикнула вона.

— Так, пані, — озвався Котьяр із сусідньої каюти. —

Заплановане коригування курсу.

— У клятому офісі такого не буває, — пробурчала вона, коли на

екрані з’явився Майкл-Джон.

Вигляд у нього був трохи збентежений, але це, може, просто

так повернуте обличчя. Але передчуття було кепське.

На секунду перед її очима «Арбогаст» знову розбирали на

деталі. Вона мимоволі зупинила запис. Щось глибоко в голові

хотіло відвернутися. Не знати.

Було нескладно зрозуміти, чому Еррінрайт, Нгуєн та інші

змовники повернулися спиною до Венери, до нелюдського

хаосу, який ставав порядком — порядком нового рівня. Вона теж

відчувала цей атавістичний страх, що засів десь у потилиці. Куди

легше повернутися до старих ігор, старих шаблонів, історії війн

та конфліктів, обману і смерті. Попри весь жах, усе це було

звичне. Було відоме.

У дитинстві вона дивилася фільм про чоловіка, який побачив

обличчя Бога. Протягом першої години фільму він долав

монотонне життя, живучи на базовому на південному узбережжі

Африки. Коли чоловік побачив Бога, наступні десять хвилин

фільму він ревів, а потім іще годину повільно збирав себе

докупи, щоб жити таким самим ідіотським життям, як на

початку. Авасарала ненавиділа цей фільм. Однак тепер вона

майже зрозуміла. Відвертатися