Читати книгу - "Невдале викрадення, Сая Морі"

Ярина відкинула ковдру й збиралась спустити босі ноги з ліжка та вийти до вітальні. Проте не встигла вона усвідомити, що вдягнута в невідому туніку кремового кольору, як раптом виявила банальне пояснення липким та неприємним відчуттям на шкірі нижче пояса. Вона закусила губу й швидко натягнула ковдру повище за мить до того як Костянтин ривком відчинив двері та увірвався до кімнати. Він полегшено видихнув, коли побачив її при тямі, й поволі наблизився до ліжка.

— Як ти? — Костянтин нахилився та вдивився в перелякане обличчя Ярини, яка тим часом думала, як повідомити Максиму про те, що ймовірно доведеться витратитися ще й на ліжко.

Сам Максим завмер на порозі й напружено стиснув кулаки. 

— Бувало й гірше, — вона невпевнено протягнула й невизначено знизала плечима.

— Справді? Коли? — Костянтин поблажливо усміхнувся. 

— Не пам'ятаю, — Ярина насупилась у спробі згадати, але в голові було порожньо, як і в гаманці. — Але мало бути. Але бувало й краще.

— Це зрозуміло, — він зітхнув та кивнув. — Зможеш дійти до машини? 

Проте не встигла вона запитати, нащо їй кудись йти, як Максим категорично заперечив. 

— Вона нікуди не поїде. Тут для неї найбезпечніше.

Костянтин різко розвернувся та злісно глянув на нього:

— Розкажи мені про безпеку. Будь-кому найбезпечніше якомога далі від тебе.

Ярина не звикла бачити Костянтина настільки сердитим. Ще й навіть не через її помилки чи витівки. 

— А що сталося…? — вона обережно зазирнула до його обличчя.

Він похмуро глянув на неї й одразу наштовхнувся на наївний погляд зелених очей.

— Звісно, він тобі не сказав, — Костянтин помовчав й зітхнув. — Тобі помилково ледь не вирізали нирку в його клініці, яка займається незаконними трансплантаціями.

Ярина закусила губу й скосила швидкий погляд на Максима. Той дивився на неї та мовчав. Він не заперечував. 

Пазл склався. Максим не ігнорував факти.

— Це… правда? — Ярина дивилась прямо на нього.

— Це випадковість, — він хитав головою, ніби заперечував власні твердження. — Цього не мало статися за будь-яких обставин. Ми ніколи нікого не змушуємо ставати донорами. 

Костянтин фиркнув:

— Просто пропонуєте гроші людям, які опинилися у безвихідній ситуації.

— Вийди, будь ласка, — Максим злісно зиркнув на Костянтина.

— З якого дива?

— Ми з Яриною поговоримо наодинці.

Костянтин лише скривився й повернувся обличчям до неї: 

— Якщо вирішиш поїхати, я чекаю у вітальні, — після чого вийшов з кімнати та грюкнув дверима.

Максим наблизився до Ярини, опустився поруч на край ліжка та поклав теплу руку на її долоню:

— Мені дуже шкода, що так вийшло. Але це більше ніколи не повториться. Тобі немає, про що турбуватися.

Ярина двічі кліпнула віями.

— Як ти можеш бути впевненим? Закриєш клініку? Припиниш незаконну діяльність?

Він здивовано розкрив й майже одразу закрив рота. Ніби такі варіанти навіть не розглядав.

— Ні, я мав на увазі, що покращу безпеку, застосую більше запобіжних заходів… Окремо стежитиму за твоєю безпекою. Все буде добре, — він ніжно потер її пальці.

Дві хвилини Ярина мовчала. 

— Що ти думаєш? — Максим вдивлявся в насуплене обличчя.

— Я думаю, — вона відчужено почухала ніс вільною рукою. Занадто багато інформації на її голову в нинішньому стані. — Ні, я не розумію. Що Костянтин мав на увазі? Стосовно людей у безвихідній ситуації.

— Не слухай його. Він сам не знає, про що говорить, — Максим хитнув головою та поморщився.

— То поясни мені. Ти ж знаєш, про що говориш? Що у тебе там відбувається?

Він стиснув щелепу та зробив глибокий вдих:

— Гаразд. За законами жива людина не може пожертвувати більшістю своїх органів. Та й тим, що може, не завжди має право це зробити без кровного зв’язку з реципієнтом. Велика кількість людей, зареєстрованих в листі очікування на трансплантацію, не доживає до пересадки, — Максим помовчав. — Донація здійснюється на добровільній та безоплатній основі. Тобто, донори зазвичай нічого не виграють. А в моїй клініці люди, яким потрібна пересадка, можуть знайти людей, які готові пожертвувати певні органи за хорошу винагороду. У нас часто діють системи знижок, досить прийнятні ціни на медичні послуги. Тому серед клієнтів вдається знайти здорових людей, які потребують грошей. І готові на певні жертви та ризики заради них.

Ярина відчужено дивилась на профіль Максима. Його ідеальний образ розсипався на очах. Як він може так просто говорити про те, що здорові люди жертвують здоров’ям та якістю життя заради грошей?

Максим повернувся й відчайдушно зазирав до її очей, ніби шукав згоди й підтримки:

— Це рятує багато життів. Ти розумієш?