Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

То розмова знайома, то спів. Травень
Ой, залив білоцвіт, Ой, залив буйний сад, А дерева пругкі Підв’язав виноград. Підв’язав, покрутивсь Зеленастою стрічкою Чад пахучий розливсь Понад річкою. Садом гомін іде, Як весняний розлив, Сонце пасма пряде — Розстила серед нив… Це ж бо травень Прийшов кучерявий: Сад залив молоком Позаросював трави. Недорід
Гей, вітри, — Атакують селянські хати, Вимітають з дороги пил. Так щодня – волохаті До сонця встають стовпи… Піщугою припали ниви, Піщугою покрив самум… З молитвами учора ходили — Та в очи – Так само сум: І проса й пшеницю палить, Ядерніє од спеки льон, А жита – наче з’їди стали, Наче надзелень хто сполов. Гей, вітри, — Атакують селянські хати: Кошлатять солому стріх… І немає де сіна взяти: Тільки курай поріс… І плетуться понурі думи, Як шпориш при дорозі битій. Тільки день – і фіранку руду Розстеляють вітри в житі… В радгоспі так само літо — Обвіває жита норд-вест… На нивах нехрещених повінь: Аж гнеться чорнозем – овес… Тлумачать: пари, сівозміни… …Та тільки вітри атакують ниви, Гудуть на трьохпільних клинах. Степан Бен

Справжнє прізвище Бендюженко. Народився 29.10.1900 р. в с. Лозоватці на Черкащині. Злигодні дозволили йому закінчити лише чотирикласну школу, а далі здобувати знання самотужки. Разом з батьком займається сільським господарством. У 1920 р. вступає до Червоної армії, стає політруком.