Читати книгу - "Повітряний замок, що вибухнув"

Телебор’ян знизав плечима.

— При всій повазі… я вважаю, що знаю Лісбет Саландер краще, ніж будь-який інший психіатр нашої країни. Я стежив за її розвитком з того часу, як їй було дванадцять років, і мої висновки, на жаль, весь час підтверджуються її діями.

— Дуже добре, — сказала Анніка Джанніні. — Тоді звернімося до ваших висновків. У своєму висновку ви пишете, що лікування перервалося, коли їй було п’ятнадцять років, і її помістили в прийомну сім’ю.

— Цілком правильно. Це було серйозною помилкою. Якби нам дали завершити курс лікування, можливо, сьогодні б ми тут не сиділи.

— Ви вважаєте, що, якби вам дозволили тримати її зв’язаною ще рік, вона стала б згідливішою?

— Це досить дешевий коментар.

— Перепрошую. Ви раз у раз цитуєте експертизу, зроблену вашим аспірантом Єспером X. Льодерманом, коли Лісбет Саландер сповнилося вісімнадцять років. Ви пишете, що «її самодеструктивна та асоціальна поведінка підтверджується зловживаннями і проміскуїтетом, які вона демонструвала, вийшовши з лікарні Святого Стефана». Що ви під цим розумієте?

Петер Телебор’ян кілька секунд сидів мовчки.

— Ну… треба повернутися трохи назад. Після того як Лісбет Саландер випустили з лікарні, у неї, як я і передбачав, виникли проблеми з алкоголем і наркотиками. Її неодноразово забирала поліція. Соціальна комісія встановила також, що вона віддавалася безконтрольному сексуальному спілкуванню з літніми людьми й, очевидно, займалася проституцією.

— Спинімося на цьому детальніше. Ви говорите, що вона зловживала алкоголем. Як часто вона бувала п’яною?

— Пробачте?

— У період між тим, як її випустили з лікарні, і до вісімнадцяти років вона бувала п’яною щодня? Чи раз на тиждень?

— На це я, природно, відповісти не можу.

— Але ж ви стверджуєте, що вона зловживала алкоголем?

— Будучи неповнолітньою, вона неодноразово потрапляла за пияцтво до поліції.

— Ви вже вдруге говорите, що її неодноразово забирали. Як часто це траплялося? Раз на тиждень чи раз на два тижні?..

— Ні, йдеться не про таку велику кількість випадків…

— Лісбет Саландер забирали до поліції за пияцтво двічі — у шістнадцять і, відповідно, в сімнадцять років. В одному з цих випадків вона була такою некерованою, що її відправили до лікарні. Це і є ті неодноразові випадки, на які ви посилаєтеся? Чи бувала вона п’яною ще коли-небудь?

— Цього я не знаю, але боюся, що її поведінка…

— Пробачте, я правильно розчула? Значить, вам невідомо, чи була вона протягом підліткового періоду п’яна більше двох разів, але ви побоюєтеся, що так. Проте ви робите висновок, що Лісбет Саландер обертається в порочному колі алкоголю і наркотиків?

— Це відомості служби соціального захисту. Не мої. Йшлося про загальну життєву ситуацію, в якій перебувала Лісбет Саландер. Після припинення лікування у неї цілком передбачено утворилися похмурі перспективи, і її життя перетворилося на порочне коло з алкоголю, приводів до поліції та безконтрольного проміскуїтету.

— Ви використовуєте вислів «безконтрольний проміскуїтет».

— Так… цей термін означає, що вона не контролювала свого життя. Займалася сексуальним спілкуванням з літніми чоловіками.

— Це не є злочином.

— Так, але є анормальною поведінкою для шістнадцятилітньої дівчини. Можна, звичайно, розбиратися, віддавалася вона цьому спілкуванню добровільно чи з примусу.

— Але ви стверджували, що вона займалася проституцією.

— Це стало, очевидно, природним наслідком того, що вона не мала освіти, не могла осилити подальше навчання і, відповідно, знайти роботу. Можливо, вона розглядала літніх людей як татусів, а матеріальну винагороду за сексуальні послуги вважала просто бонусом. У будь-якому разі я сприймаю це як невротичну поведінку.

— Ви вважаєте, що шістнадцятилітня дівчина, яка займається сексом, є невротиком?

— Ви перекручуєте мої слова.

— Але ви не знаєте, чи отримувала вона будь-коли матеріальну винагороду за сексуальні послуги?

— За проституцію її до поліції жодного разу не забирали.

— За це її навряд чи могли забрати, позаяк у її діях не було складу злочину.

— Е, вірно. У її випадку мова може йти про вимушену невротичну поведінку.

— І, ґрунтуючись на такому слабкому матеріалі, ви зробили категоричний висновок про те, що Лісбет Саландер божевільна. Коли мені було шістнадцять років, я одного разу напилася до непритомного стану пляшкою горілки, яку поцупила в батька. Отже, ви вважаєте мене божевільною?

— Звичайно, ні.

— А хіба не правда, що, коли вам самому було сімнадцять, ви пішли на вечірку, де всі так жахливо напилися, що пішли до міста і побили на площі в Упсалі шибки. Вас забрали до поліції, привели до тями, а потім наклали стягнення.

Петер Телебор’ян був помітно збентежений.

— Адже це правда?

— Так… яких лише дурниць не накоїш у сімнадцять років. Але…

— Але це не змушує вас робити висновок про те, що у вас серйозне психічне захворювання?

Петер Телебор’ян неабияк роздратувався. Ця клята… Джанніні весь час перекручувала його слова і чіплялася до окремих деталей. Вона не бажала бачити цілісної картини. Вдарилася в непов’язані зі справою міркування про те, що він сам колись напивався… і де вона, чорт забирай, роздобула ці відомості?

Він відкашлявся і підвищив голос.

— Звіти служби соціального захисту не залишали місця для сумнівів і, в основних моментах, підтверджували, що спосіб життя Лісбет Саландер був безпосередньо пов’язаний з алкоголем, наркотиками і проміскуїтетом. Соціальна служба вважала також, що Лісбет Саландер займалася проституцією.

— Ні. Служба соціального захисту ніколи не стверджувала, що Саландер повія.

— Її заарештовували за…

— Ні. Її не заарештовували. Коли їй було сімнадцять років, її піддали особистому огляду в парку Тантолунден, де вона була в компанії чоловіка, набагато старшого за себе. Того ж року її забрали за пияцтво. Знову-таки в товаристві чоловіка, значно старшого за неї. Служба соціального захисту побоювалася, що вона, можливо, займається проституцією. Але жодних доказів ця підозра так і не знайшла.

— Вона віддавалася досить сумнівному сексуальному спілкуванню з великою кількістю людей, як хлопців, так і дівчат.

— У своїй експертизі, я цитую зі сторінки чотири, ви зупиняєтеся на сексуальних звичках Лісбет Саландер. Ви стверджуєте, що її стосунки з подругою Міріам By підтверджують побоювання щодо сексуальної психопатії. Яким чином?

Петер Телебор’ян раптом замовк.

— Я дуже сподіваюся, ви не будете стверджувати, що гомосексуальність — психічне захворювання. Таке твердження може бути кримінально покараним.

— Ні, звичайно, ні. Я маю на увазі елементи сексуального садизму в їхніх стосунках.

— Ви хочете сказати, що вона садистка?

— Я…

— У нас є отримане поліцією свідчення Міріам By. В їхніх стосунках не було жодного насильства.

— Вони займалися нетрадиційним сексом і…

— Мені здається, що ви просто начиталися вечірніх газет. Лісбет Саландер з подругою Міріам By кілька разів удавалися до сексуальних ігор, у