Читати книгу - "Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах"

289

Точне висловлювання: «Es kracht im Gebälk».

290

Після численних німецьких рятувальних операцій на Сході, на Балканах і в Італії з початку 1915 року.

291

Рука акушера; рука в кропильниці; рука, стиснута в кулак (фр.).

292

Мамині зменшувально-пестливі імена для своїх дітей.

293

Сержі, сьогодні велике місто, розташоване на захід Реймса, біля дороги Е50, і всього за два кілометри від нього знаходиться друге за розміром американське військове кладовище часів Першої світової війни (6012 загиблих). Кладовище потопає в зелені й розташоване саме на лінії фронту, що пролягала тут у липні та серпні 1918 року. «Річка» як і раніше не ширша за струмочок.

294

Вони зазнали газової атаки іпритом, який легко проникав крізь одяг, навіть крізь підметки черевиків, дістаючись шкіри. (Достатньо просто торкнутися предмета, що лежав на зараженій іпритом землі, щоб отримати отруєння, і точно так достатньо було просто вдихнути запах від зараженого одягу.) Спершу не було помітно жодних ознак. Потім, години за дві, на шкірі виникали почервоніння, а за вісім-дев'ять годин ці ділянки розпухали. Десь за добу на розпухлих місцях виникали маленькі пухирі, що поступово розросталися у відкриту рану. Рани складно лікувати. Найважче від отруєння газом страждали очі та дихальні шляхи. Іноді рани викликали зараження крові і призводили до смертельного результату, але в цілому отруєні газом одужували після шеститижневого перебування в госпіталі.

295

Полк, що утримував позиції праворуч.

296

Б. вживає вираз «potato masher band grenades», оскільки вони за виглядом нагадували м’яльницю для картоплі.

297

Б. говорить про «bolo knife», предмет, який своєю довжиною і призначенням дуже схожий на мачете. Головна відмінність полягала, скоріше за все, в лезі ножа.

298

На практиці ця операція нагадувала самогубство, придумане на свій страх і ризик досить посередніми морськими офіцерами, які наприкінці війни захотіли врятувати «честь» флоту. ЇХНІЙ план спровокував заколот серед матросів, що став, за іронією історії, початком революції в Німеччині.

299

Ще на початку війни можна було знайти німців, які очікували, що вона завершиться знищенням Бельгії та анексією значних територій Франції та Росії.

300

Якщо процитувати Фредеріка Меннінґа.

301

Крім іншого, під час розмови з офіцером тепер потрібно називати його звання лише один раз на початку, а не наприкінці кожного речення, як раніше.

302

Штумпф вживає тут складний для перекладу вираз «wahrhaft klassisches Apachengesicht».

303

Вивчаючи історію, він дійшов висновку про те, що збройна інтервенція в Росії з боку низки держав Антанти зовсім не є вдалою ідеєю. Велика Британія, Франція, США, Японія та інші учасники не мали жодного плану. Спершу інтервенція зачиналася зовсім не для того, щоб надати підтримку білим, а заради того, щоб утримати велику країну на сході від виходу з війни. Фактично до цього їх підштовхували більшовики. Лобанов-Ростовський уважає, що народна підтримка білих була заслабкою.

304

Варто зазначити, що вже першим попутником, якого вона зустріла на борту, виявилася Марія Бочкарьова, жінка-офіцер, яка організувала жіночі батальйони в російській армії, переслідувана нині більшовиками. Жіночі батальйони до останнього залишалися лояльними уряду Керенського, і деякі солдати Марії Бочкарьової перебували в Зимовому палаці, коли його штурмували.

305

Один Крістіан Андресен, оголошений зниклим 10 серпня 1916 року, похований на німецькому військовому цвинтарі Вервік-Сюд (блок 4, могила 140). Це може бути Крестен, але зовсім не обов'язково він. Кладовище розташоване біля бельгійського кордону, ближче до Іпру, ніж до Сомми, і важко зрозуміти, чому тіло Крестена могло опинитися так далеко на півночі. Є два можливих пояснення. Перше: останки опинилися там унаслідок численних переміщень поховань, що відбувалися у Франції після війни: маленькі кладовища закривали, останки перевозили у великі місця поховань. (Цим же пояснюється і те, що на багатьох кладовищах можна знайти братські могили. Розкопували цілі кладовища, де полеглі спочивали кожен у своїй окремій могилі, і звозили всі кістки без всіляких церемоній до спільної ями. Звичайна справа.) Друге пояснення пов'язане з першим, зокрема: тіло було перевезене туди під час переміщень, але спочивало воно перш на одному з кладовищ для військовополонених на території союзників (вони дійсно були в цих місцях). Тоді, ймовірно, доля Крестена склалася так: його полонили 8 серпня 1916 року, перевезли на північ, де він незабаром помер. Можливо, він був важкопоранений, це могло б пояснити, чому його немає в списках військовополонених.

306

Кладовище має назву Beach Cemetery і розташоване, як було сказано, на південь від Анзак-Ков, просто біля дороги між Келією і Сувлою. Могила номер 3, ділянка 1, ряд Н. З цього місця можна кинути камінчик в Егейське море.

307

Таким у де Ногалеса є синонім слова «євреї».