Читати книгу - "Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах"

Тепер же ті життя хрестами стали

На Фландрії полях.

Не втратьте нашу силу і вогонь,

Їх віддаєм вам із знесилених долонь,

Щоб наша правда в вишині сіяла.

Ні, недарма за неї ми вмирали;

І недаремно маки розквітали

На Фландрії полях.

265

Кінь МакКрі.

266

Інакше кажучи, найкоротший шлях. Насправді відрізок шляху міг бути вдвічі довшим.

267

Відомі британцям під назвою «Wong-Wongs», з причини характерного нестрункого звуку, що видають подвійні мотори.

268

За всю війну було вбито близько 2600 цивільних осіб під час авіанальотів союзницької авіації на Німеччину, в той час як під час німецьких бомбардувань Великої Британії налічувалося 1736 убитих і поранених.

269

Цепеліни зазнали фіаско в листопаді 1916 року, коли велика ескадрилья вночі летіла до Лондона і якийсь геній запропонував підібратися до міста нечутно, з вимкненими моторами. Потужний вітер підхопив цепеліни і проніс їх над половиною Європи. Один повітряний корабель долетів аж до Алжиру.

270

Лондон був тоді лише однією з цілей, і кількість убитих містила також тих, хто загинув в інших місцях.

271

Помітне зростання німецького впливу в Османській імперії в передвоєнні роки змушувало росіян нервувати, розробляти військові плани, і навіть спричинило те, що в Росії почалася масштабна військова програма модернізації, що, у свою чергу, стривожило німецький Генеральний штаб, змусивши його замислитися про альтернативу війни. І так далі.

272

Це жодним чином не означає, що він був наділений безмежною владою. Наприклад, його спроби перешкодити геноциду вірмен ігнорували.

273

За винятком Таунсхенда, який відбував полон з усіма зручностями на спеціально йому виділеній віллі, розташованій на одному з Принцевих островів під Константинополем.

274

Експансіоністський диктат. Росія поступалася наступними територіями: Україною, Білорусією, Фінляндією, Прибалтикою, Польщею та Кримом; більшість з них ставали незалежними державами — сателітами Німеччини. Потім Османська імперія забирала собі Кавказ. Крім того, Росія зобов'язувалася поставити переможцям, або, швидше, переможцеві (влада Австро-Угорщини та Болгарії були засмучені й озлоблені тим, що плоди перемоги дісталися винятково Німеччині) величезну кількість нафти й зерна, а також безліч важливої військової техніки: локомотиви, артилерійські знаряддя, боєприпаси. Згідно з підрахунками, Росія (чи, радше, новонароджена більшовицька совдепія) втратила таким чином 34 відсотки свого населення, 32 відсотки орних земель, 54 відсотки своїх промислових підприємств і 89 відсотків вугільних шахт. Німецькі війська ввійшли до Грузії, з метою дістатися нафти. Сп’янілі перемогою, німецькі генерали були одержимі божевільними ідеями про перекидання німецьких підводних човнів у Каспійське море і про можливість захоплення Індії.

275

Завдяки дуже довгому жерлу гармати, випущені з нього снаряди могли долітати до стратосфери, де опір повітря значно нижчий, а це означало, що траєкторія польоту подовжувалася. Сила пострілу була такою потужною, що при випуску кожного нового снаряда фактичний калібр жерла дещо збільшувався. Унаслідок цього кожен окремий снаряд мав бути важчий за попередній і, відповідно, заряд мав постійно збільшуватися. Потім, після приблизно 20 пострілів, жерло необхідно було змінити. Його калібр збільшувався з початкових 21 см до 24 см. Конструювання цього знаряддя вимагало багато часу і грошей. Воно здебільшого стояло бездіяльне.

276

Покарання було значно суворішим у випадку, якщо обвинувачений носив військову форму: тоді справу передавали у військовий трибунал.

277

Те, що жертв артобстрілу було небагато, можна частково пояснити тим, що німецькі конструктори, з метою зниження ваги снаряда, робили вибуховий заряд дуже маленьким. Бувалі солдати, чуючи вибухи, уважали, що це снаряд калібру 77 мм. Хай там як, Париж обстрілювали 44 рази в період з 23 березня до 9 серпня: на місто впало 367 снарядів, і було вбито 250 чоловік.

278

До того ж кузина колишнього першого лорда Адміралтейства Вінстона С. Черчилля.

279

Безперервні хаотичні переміщення залізницею вздовж лінії фронту стануть місяці за два долею і німецьких солдатів. Настане їхня черга їздити туди-назад, намагаючись передбачити ворожі атаки. Було підраховано, що приблизно одна третина німецької армії в різні періоди сиділа в тихохідних потягах, торуючи французьку та бельгійську території.

280

На довершення всього офіцерський корпус кавалерії був чимось на зразок заповідника з французької аристократії, що змушувало ненавидіти кавалеристів ще більше.

281

Сьогодні про Естоньє якщо й згадують, то через те, що він 1904 року почав вживати слово «телекомунікації». Він мав інженерну освіту та служив у французькому поштовому і телеграфному відомстві.

282

Ні, це не поет E. Е. Каммінгс, який деякий час був шофером санітарної машини у Франції (разом зі своїм другом Джоном Дос Пассосом), а потім повернувся в США, відсидівши понад три місяці у французькому таборі для інтернованих, за звинуваченням у шпигунстві (читай: у пацифізмі).

283

Це жахливо! (фр.)

284

Олімпос — це грецька назва Кесіса. Це написано ще в той час, коли в цій частині Туреччини проживала значна грецька меншина. Війна, яка вижене їх звідти, почнеться за кілька років.

285

Край шляху сірого курного я сидів,

Що пам'ятав ходу мільйонів полонених.

Схилив я голову, та серцем нескоренним

Я проклинав накази наймачів.

Закрив я очі втомлено й журливо,

Гнітила зір земля, «чужа» до небокраю.

Той смуток, що роки в полоні серце краяв,

На мить коротку зник — мені відкрилось диво.

Олімпос бачив я, всю велич, спокій, силу.

Хай вкриті шрамами, але незламні схили.

Він височів над візерунком доль людей,

Що прожили тут за велінням Божим,

Чий справжній шлях лиш Час пізнати допоможе.

…Змивають завжди сльози порох із очей.

286

Мослі висловлює це значно краще в оригіналі, у вигляді неперекладної гри слів: «Plots and plans and pots and pans».

287

Це стосується і їхніх охоронців. Брак їжі в Австро-Угорщині був повсюдним в цей час, здебільшого через анархію та нестачу транспортних засобів.

288

Смертність поміж жінок теж зросла. 1916 року вона збільшилася на 11,5 відсотків, 1917-го — на 30,4 відсотків порівняно з довоєнним періодом. Смертність серед людей похилого віку на 33 відсотки вища, ніж 1914 року. Згідно з підрахунками, близько 762 тисяч німців з цивільного населення померли під час війни від недоїдання чи хвороб. У Відні середня вага дев'ятирічних дітей знизилася з 30 кг до 22,8 кг. У цьому місті вживали тепер усього 70 тисяч літрів молока на день, порівняно з довоєнним