Читати книгу - "Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав"

Усміхаюся , одягаючи спортивні штани та футболку з принтом і відправляюся у кав'ярню, на першому поверсі .
Я міг би і в номер сніданок замовити , але так у мене не буде шансу наткнутися на ту , про яку я нескінченно думаю .

В холі цілий натовп , навіть в очах рябить від снувань людей туди- сюди . Тому я не затримуюсь там , а відразу виходжу на відкриту терасу кав'ярні .
Замовляю сніданок , подвійне еспресо і роздивляюсь персонал .
 Може мені пощастить і Емма знову буде тут ...

Офіціантка приносить замовлення та усміхнувшись іде до іншого столика . Зробивши ковток кави відчуваю як на моє плече лягає чиясь рука ...
Чомусь відразу думаю про Діану , і настрій починає зникати ...

Але повернувши голову бачу високого , світловолосого чоловіка. І я чудово знаю цього негідника ...

- Отже , я не помилився .- усміхається Назар .

На моєму обличчі з'являється посмішка . Підіймаюся з місця і ми з хлопцем обмінюємося дружніми обіймами .

- Яким вітром ? Я думав , ти закордоном ....- питаю друга , запрошуючи сісти .

Назар і я друзі дитинства . 
Росли разом , поки мене дід не відправив закордон навчатися . Але кожні канікули я приїжджав і нам завжди було чим зайнятися . 
Він був єдиним хто мене розумів і завжди був поруч .

Останні три роки ми мало спілкувалися . У обох справи , робота ...
Назар поїхав з країни підкорювати нові вершини , а я навпаки , повернувся , розвивати тут свій бізнес .
І в нас обох вийшло .

- З'явилися цікаві напрямки тут , і я приїхав . Якщо чесно , скучив за рідною мовою і домом ... Перед від'їздом обіцяв мамі також заїхати . - відповідає друг, сідаючи навпроти.
- Ти в готелі зупинився ?
- Ні , в мене ж є бабусина квартира . Ось там і живу ...та я ненадовго . Максимум тиждень . Справи закінчу, до батьків на день  і назад , Уельс чекає.
- Може просто там хтось тебе чекає ?- питаю, дивлячись на нього .

Він завжди був улюбленцем дівчат . Високий , симпатичний , завжди умів смішити й знаходити спільну мову з протилежною статтю . На відміну від мене.... Замість солодких словечок , за мене все вирішувала зовнішність, і напружуватися  не доводилося .

- Ні, ні ... Я переконаний холостяк . Мені ці заморочки ні до чого.- сміється Назар .
- А що ти ? Чув про твої успіхи . Відкрив новий автомобільний салон ?
- Так , нещодавно. Вирішую питання ...
- П'ятий ?
- Шостий .
- Не даремно твій дід тебе відправив на навчання ...
- Так , не даремно .
- А тут що робиш , у справах ?- питає друг , кличучи до столика офіціанта .
- Приїхав на прийом , ось і затримався .
- А може тебе хтось затримав ?- перекривляє мене хлопець.

І я просто усміхаюся .
Так , це він вгадав ...
Та я не хочу розказувати про Емму ... Точно не можу сказати чому . Просто не хочу .

    ***

До самого вечора довелося сидіти в номері і розв'язувати питання щодо нового автомобільного салону . Так , мені варто було поїхати , на місці я розібрався б швидше . Та згадавши очі Емми я розумію що вперше в житті зробив правильно - відклавши роботу на другий план.

Хоч мій дід завжди говорив , що нема нічого важливішого за бізнес . Це було його кредо . 
Тому відразу як я закінчив школу ,він відправив мене в бізнес-школу в Німеччині. А потім був Університет , в який я вступив сам , і радів цьому безмежно .

По закінченні навчання дід хотів передати мені свій бізнес , деревообробне підприємство, та я відмовився .
Почавши власну справу , і не пошкодував . Хоча батьки  вмовляли послухати родича . Я не піддався  .

Тепер у мене власні автомобільні салони , і не лише в Україні . Так , з початковим капіталом допоміг тато , але я швидко все повернув . І з відсотками .

Пішовши поперек волі родини я переймався , та зрозумів що це було необхідністю . І саме у своїй справі я знайшов себе . І став самостійним .

Ось тільки в особистому житті мені ніколи не щастило . Завжди були дівчата , жінки , яким я був цікавий . Тобто , спочатку я так думав . Але мені швидко відкрили очі і дали зрозуміти що найкращі якості в мені - це гроші . І чим їх більше , тим більша черга побувати в моєму ліжку . І що приховувати ?
Я давав їм таку можливість. Зазвичай , один раз...

Та думки знову повертаються до лисички ... І звіти стають не цікаві ...

Вона інша . 
Здається їй нема діла до моїх грошей і бізнесу . 
Та це я ще обов'язково перевірю.
Сьогодні...

P.S.  Вибачаюсь, вчора не мала змоги викласти нову главу ...