Читати книгу - "Покоївка з привілеями, Софі Бріджертон"

На передзаручини, які вельми неочікувано звалилися мені на голову — бос таким здивованим не здавався, — й були призначені напередодні урочистої вечері — а коли ж іще? — ми запізнилися. Я взагалі не одразу збагнула, навіщо потрібна ця репетиція чи що воно таке — так, дівчата на кшталт Петри не економлять та не скорочуватимуть весільні витрати, щоб вміститися в бюджет й не залишити гостей голодними, та репетиція церемонії — це зрозуміло, — а ось заручини… Лише дорогою туди я второпала, так вона розділила запрошених за принципом: хто не спартачить і з ким вона дійсно бажає відсвяткувати, а хто є просто вимушеною формальністю. Як от Тоні. Та, судячи з його планів й мого дводенного оновленого гардероба, він самостійно підписався на повну програму цього заходу.

А все одно мовби навмисне затягував момент зустрічі із сім’єю, з Петрою, яку він ненавидить, і я ніяк не могла вплинути на нього. Навпаки, лише сильніше його розлютила — виявляється, коли він кермує автівкою, він не зносить балачок поряд. Це, бачте, йому заважає слідкувати за дорогою, і в зауваженні, що пролунало сталевим тоном, не було ані натяку на звичну, властиву Соретті, грайливу іронію. Не кажучи вже про те, щоб узгодити нашу поведінку як пари… Чи він уникав мене, чи в нього дійсно не було часу, але ми не поверталися до того, що почалося в примірочній.

Що на мене чекає в маєтку його родини він також не згадував. Анічогісінько не пояснював. Не піддражнював і не залякував. Довелося порпатися в мережі самотужки. Як я зазвичай вчиняла з Тоні та його походеньками.

Ця Петра виявилася не такою вже демонічною особистістю. Донька шведської манекенниці та Великого Джо — золота дівчинка, красуня, що отримала диплома з відзнакою, природжена бізнеследі. Котра ніби фільтрувала інформацію про себе, яка потрапляє в інтернет. Обмаль світлин, мінімум фактів, тотальне фіаско. Навіть про її заручини ще ніхто з місцевої преси не написав.

Можливо, все не так вже й погано, га? Тоні обожнює перебільшувати. Наприклад, завжди відкорковує дві пляшки вина замість однієї, коли не випив ще жодного келиха. Та чи такий він, коли справи стосуються його родини? Скоро довідаюсь.

Перше, що я дізналася: ті чудернацькі передзаручини — помпезне збіговисько вифранчених гостей, між якими ледь протискувалися незворушні офіціанти, котрі скидалися на вимуштруваних зомбі. Чимало ж люду Петра цурається.

Серед цього натовпу одразу ж відчувався дух Мангеттену: тхнуло марнотратством й пихою. У Небрасці подібні свята — якщо уявити, звісно, що хтось там знає про передзаручини взагалі, — дещо геть інше. Невигадливе та стримане: один стіл, кілька коронних страв, обмаль запрошених, і ніякого лоску. Дідько! В цій сукенці від «Прада», геть інакшій, не тій, що приготована на завтра, я здавалася собі ж якоюсь злидотою серед цих павичів. Зате зрозуміло, чого Сильвія знущалась з мене шопінгом цілий день.

Обережно роззираючись на всі боки, намагаючись лишатися спокійною та не здаватися типовою провінціалкою, яка вперше опинилася серед людей, я знову спитала в боса:

— Ти впевнений, що подарунок не потрібен?

Ні, я пам’ятаю, якої думки він про сестру, та гарні манери ще ніхто не відміняв. Щоправда, Тоні такий вилупок, що охоче запхне в святкову коробку щура чи жмуток свинячих нутрощів, або отруйного павука. Можливо, з’явитися з порожніми руками навіть ліпше. Безпечніше, це точно.

— Головний мій даруночок — це ти, любонько Бессі, не хвилюйся, — запевнив він у відповідь, поправляючи комір чорної сорочки. Зізнаюся, не зважаючи на тотальний шик цього заходу, хоч він вважався і репетицією, бос вбрався цілком стримано — й траурно, — і виглядав ефектніше за багатьох присутніх тут чоловіків. Може, навіть, нареченого засліпить, такий чарівливий і незрівнянний. Це його задум? Чи ні?

Та від того, що я знаходилась поряд з цим грішним красунчиком, котрий належав мені на два вечори, передчуття якогось неминучого лиха лише посилилося. Щось трапиться, я майже впевнена в цьому.

Невеличкий сад, у якому зібрались гості, був прикрашений яскравими золотавими гірляндами, що сходились в сяйнистий купол над фонтаном у вигляді янголятка з арфою в оточенні пташок. Та серед цього натовпу важкувато було знайти господаря, а Тоні саме батька хотів зустріти першим. Натомість ми здибалися з нареченою, хоч її брат усіляко уникав її, та вільного простору було обмаль, і оминаючи юрбу в пір’ї, ми просто зіткнулися з нею.

Вже після перегляду тих нечисленних світлин з гуглу я визнала: Петра неперевершена. Приголомшливо вродлива. Граційна худорлява білявка з порцеляновою шкірою здавалася майстерно вирізьбленою з криги скульптурою скандинавської богині, яка зійшла на вечірню прогулянку серед смертних.

Та погляд блакитних очей теж, до речі, був холоднішим за айсберг.

Думаю, його температура опустилася на мільйон градусів одразу тому, що вона помітила нас. За це офіціант, якого вона псякувала саме у цей момент, безперечно був нам вдячний. Бідолашний вже скидався на ледь живе курча, котре за мить намочить штанці. Так, легко й просто це не буде. Чи не продешевила я, коли продалася лише за двадцять тисяч? Вуста Петрі вигнулися у презирливій посмішці, коли вона помітила, що я на неї витріщаюся. Лайно! Як вона вже встигла аж настільки зненавидіти мене? Це через кепський смак на чоловіків, враховуючи, що я супроводжую Тоні? Чи причина в іншому?

— Таки припхався… І задрипанку свою привів, — виплюнула молодша Соретті, ігноруючи існування слова «привіт», яке використовують звичайні нормальні люди. Вона, як виявилося, до їх числа не належить.

Йой! Та вона — кляте стерво!

— Тож через знайомство з цією куркою ти змусив мене зробити щеплення проти сказу? — мій тон був не менш їдучим, коли я звернулась до Тоні у відповідь, ігноруючи його сестру.

Бос розсміявся, навіть не намагаючись приховати, що мій удар у відповідь прийшовся йому до душі, та нагородив мене цілунком у чоло. Мов цукерку дав за віршик чи печивко за правильно підняту лапу. Весь вікенд буде таким? І це він вважає показово нормальними стосунками? Що ж, в мене для нього погані новини. І це ніяк не пов’язано з розчаруванням, яке я відчула від такого цнотливого прояву уваги.