Читати книгу - "Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди"

Сила тяжіння (гравітація) – це сила, яка намагається тримати все разом. Ось чому, падаючи, ти падаєш на Землю, а не вгору, подалі від Землі. Гравітація притягує тебе і Землю одне до одного. Так само одна частина Всесвіту притягується до іншої. Тож не виключено, що в далекому майбутньому сила тяжіння може уповільнити розширення Всесвіту, зупинити його і повернути у зворотній бік. Це означає, що Всесвіт стискатиметься.

Потім, у дуже, дуже далекому майбутньому у Всесвіті трапиться протилежне Великому вибуху, що іноді називають «Йикилев Хубив» («Великий Вибух», записаний задом наперед) або Великий Хрускіт. Це може привести до «Великого Відскоку» та іншого «Великого Вибуху» і так далі. Історія Всесвіту буде такою: Великий Вибух, Велике Розширення, Велика Зупинка, Великий Колапс, Великий Хрускіт, Великий Відскок, Великий Вибух…

Іншими словами, Всесвіт не утворився з нічого, він утворився в результаті розпаду попереднього всесвіту.

Наш Всесвіт є переробленою версією попереднього.

На жаль, у нас немає досить доказів, щоб довести, що ця теорія про утилізацію Всесвіту правильна. Справді, є деякі факти, які свідчать про те, що Всесвіт не може змінити розмір. Тому вчені й далі досліджують цю таємницю.

Поки ми чекаємо наукової відповіді на це запитання, варто згадати святого Августина, християнського філософа IV століття, який наштовхнувся на подібну головоломку. Замість запитання «Що було до Великого Вибуху?» хтось запитав його: «Що робив Бог, перш ніж створив світ?» Він відповів, що Бог створював пекло для людей, які ставлять такі запитання.

Спочатку розгляньмо, як наша шкіра отримує колір. У шкірі є особливі клітини, які утворюють темні згустки молекул, що називаються пігменти. Різні згустки мають різні кольори. Комбінації згустків можуть мати інші кольори. Що більше пігментів у шкірі, то сильніший її колір. Наприклад, у шкірі шведів дуже мало пігментів, тому вони бліді, у шкірі жителів Сенегалу (це в Африці) дуже багато пігментів, тому вони темношкірі.

Щоб дізнатися, чому в людей різний колір шкіри, звернімо увагу на користь, яку приносить пігмент. Він може бути природним сонцезахисним кремом. Сонячне світло містить небезпечні види енергії, які можуть викликати сонячний опік і навіть спричинити рак. Коли ж небезпечне сонячне світло потрапляє на шкіру, пігмент може захопити його і не дати нашкодити людині. В Африці, де сонце дуже інтенсивне, темна шкіра – ніби сильний щит, що захищає людей від раку. У європейців цей щит не такий сильний (але це не означає, що вони частіше хворіють на рак).

Якби ми не отримували сонячного світла, у нас були б інші хвороби. Нам потрібне сонячне світло, щоб одержувати вітамін D, який потрібен організму, щоб бути здоровим. В Африці так багато сонця, що невелика кількість сонячного світла все ж таки може потрапити у шкіру. У Європі сонце не таке сильне і його недостатньо, щоб вироблявся вітамін D. Ось чому в людей, чиї предки з Європи, шкіра світла.

Північний і Південний полюси оточені льодом, який може в майбутньому розтанути. Щоб зрозуміти чому, мабуть, краще розглянути північ і південь окремо.

Північний полюс – це точка на «верхній» частині світу, оточена дуже холодним океаном. На Північному полюсі багато тварин, як-от білі ведмеді, кити і великі товсті моржі з вусами й дуже довгими іклами, і всі вони живуть у воді та на суходолі.

Через сильний холод верхня частина полярного океану замерзає, особливо взимку. Хоча цей лід настільки товстий, що по ньому можна їздити на снігоходах або всюдиходах, він може легко розтанути, коли приходить літо. Насправді це вже відбувається.

Через глобальне потепління морський лід на півночі тане протягом багатьох десятиліть, а інколи влітку залишається тільки половина крижаної шапки замість цілої! Ось чому так багато людей турбуються про подальшу долю білих ведмедів, а також про те, що ми, люди, теж можемо постраждати від глобального потепління.

Південний полюс трохи безпечніший, тому що лід там набагато товстіший. Замість замерзлого океану там є гігантський заморожений континент, який має назву Антарктида. На її середині лід надзвичайно товстий – це крижана гора понад дві милі заввишки.

По краях Антарктиди можна побачити багато пінгвінів (вони і справді такі милі, якими здаються). Але посередині континенту настільки холодно і лід настільки щільний, що там ніхто не живе – окрім науковців, які вирушають туди, щоб вивчати лід і сніг.

Американські дослідники встановили на найпівденнішій точці планети своєрідну позначку – стовп, пофарбований у червоний і білий кольори по спіралі, ніби на вивісках старих американських перукарень, і ви можете за бажання сфотографуватися поруч із ним. Або краще – зробіть на верхівці цього стовпа стійку на руках, попросіть когось сфотографувати, а потім переверніть фотографію догори ногами, буде схоже, ніби ви звисаєте внизу світу!

Але тепер ми знаємо, що навіть лід Антарктиди тане – особливо по краях – і одного дня може зникнути. Це було б не дуже добре, тому що, розтанувши, лід підніме рівень води в морі і створить проблему для людей, які живуть неподалік узбережжя по всьому світу. Але це може бути добре для Антарктиди, тому що тварини зможуть жити в теплішому середовищі. Сто мільйонів років тому світ був таким спекотним, що динозаври жили у вологих болотах