read-books.club » Фантастика » Брама 📚 - Українською

Читати книгу - "Брама"

216
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Брама" автора Фредерік Пол. Жанр книги: Фантастика / Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 15 16 17 ... 95
Перейти на сторінку:
перевіреному кораблі ризик теж є. Вічного двигуна ще не винайшли. На нашу думку, де­які кораблі повернулися через брак палива. Проблема в тому, що ми не знаємо, що то за паливо і як визначити його рівень.

Інструктор поплескав пеньок.

— Ми дійшли висновку, що цей та інші посадкові модулі, які ви бачите тут, були розроблені для екіпажу із п’яти гічі. Проте в них літає по троє людей. Напевне, гічі були більш терплячі одне до одного в обмеженому просторі, аніж люди. Є кораблі різних розмірів, але статистика по кораблях, що не повернулися, за останні кілька орбіт здається загрозливою. Можливо, це просто якась чорна смуга, але… У будь-якому випадку я за те, щоб відряджати по три члени екіпажу в посадкових модулях. Ви ж чиніть на свій розсуд. Другий елемент вибору — це члени вашого екіпажу. Будьте пильними, добирайте собі компаньйонів… Що там?

Шері махала рукою, намагаючись привернути увагу інст­руктора.

— Ви сказали «здається загрозливою». Наскільки загрозливою? — запитала Шері.

Інструктор терпляче відповів:

— За останню фінансову орбіту повернулися лише три з десяти екіпажів по п’ять осіб. Це найбільші кораблі. У деяких випадках ми виявляли трупи членів екіпажу. І таке буває.

— Еге, — сказала Шері. — Дуже погано.

— Ні, це ще нічого порівняно з кораблями, розрахованими на одну людину. Дві орбіти тому ми відправляли їх упродовж усієї орбіти. З усіх кораблів повернулося лише два. Оце дійсно зле.

— Чому ж так? — запитав батько сім’ї «тунельних щурів» Форенд. Інструктор на кілька секунд затримав на ньому погляд.

— Якщо колись дізнаєтеся, то скажете, — відповів він. — Так… Обираючи екіпаж, візьміть когось, хто вже літав. Іноді це виходить, але не завжди. Проспектори, які вже розбагатіли, зазвичай зав’язують. А ті, хто ще ні, не захочуть лишати свій екіпаж. Тому вам, новачкам, доведеться літати з іншими незайманцями. Гмммм.

Він уважно роздивився навколо.

— Ну що ж, промацаймо ґрунт. Розбийтеся на групи по три — не переживайте за якісний склад, це ще не добір екіпажу — і лізьте у відкриті модулі. Нічого не чіпайте! Вони вимкнені, але іноді вмикаються самостійно. Просто сидіть у кабіні пілота і чекайте на інструктора.

Уперше чую, що тут є інші інструктори. Я озирнувся, намагаючись визначити, хто викладачі, а хто новачки. Інструктор сказав:

— Є питання?

Знову Шері.

— Так. Як вас звати?

— Невже я знову не сказав? Я Джиммі Чоу, приємно познайомитися. Гайда.

Зараз я знаю більше, аніж мій інструктор, зосібна й те, що сталося з ним через пів-орбіти. Бідолашний Джиммі Чоу полетів переді мною, а повернувся мертвий, поки я літав удруге. Він загинув через спалах. Кажуть, що його очі википіли самі собою. Але тоді він знав усе, що здавалося мені чудернацьким.

Ми залізли в кумедний овальний люк між двигунами і опинилися в посадковому модулі, а потім драбиною з кілочків рушили вниз до головного корабля.

Ми оглянули кабіну. Наша група нагадувала трьох Алі-Бабів у печері зі скарбами. Згори щось пошкрябалось — і ми побачили обличчя з густими бровами й гарними очима. Це була та дівчина, з якою я вчора танцював.

— Дуже весело? — запитала вона. Ми намагалися не чіпати нічого, що рухається, тому сумніваюся, що мали невимушений вигляд.

— Не хвилюйтеся, просто роззирніться. Тут багато чого можна побачити. Он та вертикальна лінія штурвалів з маленькими руків’ями, що стирчать, — це селектор пункту призначення. У жодному разі не чіпайте її зараз і взагалі ніколи. А ота золотава спіралька біля вас, білявочко? Як гадаєте, навіщо вона?

Білявочка була однією з доньок Форенда. Вона відсмикнула руку від спіралі й заперечно хитнула головою. Я теж. Шері вирішила ризикнути:

— Можливо, це вішак для капелюхів?

Інструкторка багатозначно скосила погляд на ту штуковину.

— Гмммм. Ні, я так не думаю. Сподіваюся, ви знайдете відповідь. Ніхто з нас не знає. Іноді вона нагрівається під час польоту: ніхто не відає чому. Туалет там. У вас буде багато мороки з ним, але він працює, головне тільки навчитися. Тут — або де схочете — ви можете підвісити гамак і спати. У тому кутку і в тій ніші — мертвий простір. Якщо вам потрібно трішки побути на самоті, ви можете відгородитися там. Дещиця особистого простору.

— Чому ніхто з вас не називає свого імені? — запитала Шері.

Інструкторка вишкірилася:

— Мене звати Гелла-Клара Мойнлін. Що ще вам кортить про мене знати? Я двічі літала, але нічого не знайшла. Тому зараз намагаюся згаяти час в очікуванні наступної мандрівки, працюючи помічником інструктора.

— А як дізнатися, коли наступний політ? — запитала Форенд-молодша.

— Розумниця. Гарне питання. Одне з таких, на які я чекаю, оскільки вони показують, що ви мислите. Я сама не знаю. Дивіться. Як вам вже відомо, цей корабель розрахований на трьох осіб. Він уже побував у шістьох рейсах, але я впевнена, що в ньому вистачить палива ще на кілька. Тому я краще летіла б на ньому, аніж на одномісному кораблі. Вони для ризикованих гравців.

— Пан Чоу говорив про це, — сказала Форенд-молодша, — але тато стверджує, що він ознайомився з усіма відомостями, починаючи з 1-ї орбіти, і виявилося, що одномісні кораблі не такі вже й погані.


ФУНКЦІЇ КОРПОРАЦІЇ


1 ... 15 16 17 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Брама"