Читати книгу - "Тонка Тканина, Дроянда"

На другий день після запуску RAW-кампанії мережа захиталась не тільки від захоплення — почалася нова хвиля.

Критика.

🗞️ "Хто така Аліса? Де її портфоліо?"
🗞️ "RAW вибрали невідому модель — хайп чи геній?"
🗞️ "Її обличчя — справжнє, але чи не надто?"

— Заздрість, — сказала Лаура, головна стилістка, переглядаючи заголовки. — Коли справжність виходить на сцену, фальш починає кричати.

— Це ще квіточки, — додав Тео. — Зараз тебе розбиратимуть по кістках.

Аліса сиділа мовчки.
Її ім’я — у трендах.
Її обличчя — на білбордах.
І водночас — у прицілі мільйонів.

Хтось писав:

«Я впізнаю в її очах себе. Вона ніби вкрала мою біль і зробила її красивою».

А хтось інший:

«Вона звідки? Хто її привів? Чи не чергова 'дівчина з обкладинки', яка зникне за місяць?»

Того вечора, вперше після фотосесії, вона знову подзвонила Марку.— Це мене знищить? — запитала просто.

— Ні, Алісо. Це тебе оголить. Але правда в тому, що ти вже була оголеною — коли стояла переді мною в кадрі. І тоді була найсильнішою.

— Вони хочуть мене знати. А я ще сама себе не до кінця знаю.

— Тоді покажи їм цей шлях. Покажи, як ти себе шукаєш. Не грай. Живи. І це буде найгучніше, що ти скажеш.

Вона кивнула.

Того ж вечора, в сторіс, вона записала відео без фільтрів, без макіяжу, з тихим голосом:

«Я — Аліса. Я не народилася моделлю. Я просто людина, яка не боялася встати перед камерою в момент, коли хотіла втекти. І, можливо, саме тому ви побачили щось справжнє.
Дякую. І я ще тільки починаю.»

Справжність — це коли навіть у шепоті тебе чують гучніше за крик.