read-books.club » Сучасна проза » Етюди про звичаї 📚 - Українською

Читати книгу - "Етюди про звичаї"

175
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Етюди про звичаї" автора Оноре де Бальзак. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 158 159
Перейти на сторінку:

Де Лобардемон Жак Мартен (1590–1653) — паризький судця, покірливий виконавець наказів кардинала Рішельє.

Моле Матьє (1584–1656) — президент паризького парламенту, відомий своєю непідкупністю.


О. Б. Алексєєнко


Батько Горіо

Латинський квартал — район Парижа, де розміщені вищі навчальні заклади.

… між пагорбами Монмартру й висотами Монруж. — За часів Бальзака Монмартр був північною, а Монруж — південною околицями Парижа.

Джагернаут (точніше — Джаганнатха, «владика світу») — у індуїстів одне з втілень бога Вішну. Під час вшанувань його статую вивозили на величезній колісниці, в яку впрягалися богомольці. Віруючі з нижчих каст кидалися під цю колісницю, вважаючи, що в наступному втіленні їхньої душі вони належатимуть до вищих каст.

Валь-де-Грас — будинок військового шпиталю в Парижі.

Пантеон — побудований у XVIII ст. як храм, під час революції 1789–1794 pp. був перетворений на усипальницю великих людей Франції.

«Телемак» — мається на увазі роман Ф. Фенелона «Пригоди Телемака» (1699).

… влаштованій німфою Каліпсо синові Улісса… — сцена із названого роману, в якій Телемак, розшукуючи свого батька Одіссея (Улісса), відвідує острів німф Каліпсо.

Арганівські кінкети — удосконалені масляні лампи.

… виказати Жоржа або Пішегрю… — Жорж Кадудаль і Шарль Пішегрю в 1304 р. організували роялістський замах на Наполеона, тоді ще першого консула. Кадудаль був страчений, а Пішегрю помер у в’язниці.

Бурб — побутова назва одного з пологових будинків Парижа (від франц. слова la bourse — бруд, мул).

Сальпетрієр — паризька богодільня для старих жінок. При ній є також лікарня для душевнохворих.

Ратон і Бертран — персонажі із байки Ж. Лафонтена «Мавпа й кіт», у якій хитра мавпа Бертран змушує кота Рагона тягати їй каштани з вогню.

Ювенал Децій Юній (бл. 60–127) — римський поет-сатирик, який з суворим пафосом викривав пороки різних верств суспільства.

Макуба — тютюн гарного ґатунку із Макуби на о. Лартініка.

Оссіанівські обличчя — тобто обличчя в стилі образів «Пісень Оссіана» (1765) Дж. Макферсона, преромантичного наслідування давньокельтського епосу.

Буфони — побутова назва паризької Комічної опери, яка в 1807 р. злилася з італійською оперою. Від італійського opera buffa, тобто комічна опера.

Август II Сильний — король польський (1697–1702, 1709–1732) і курфюрст саксонський, союзник Петра І по Північній війні. Славився своєю фізичною силою.

Галль Франц Йосиф (1758–1820) — австрійський лікар і анатом. Виступив з псевдонауковим вченням френологією, за якою нібито існує зв’язок між будовою черепа людини і її здібностями та характером.

Троянда прожила… — вірш французького поета-класициста Ф. Малерба (1555–1628).

Шаранта — річка в Південно-Західній Франції, на якій стоїть м. Ангулем, в маєтку біля якого, за романом, народився Ежен Растіньяк.

Морганатична пара — пара, що склалася внаслідок шлюбу члена королівської родини з особою некоролівського походження.

… у Вергілія кінь здатний відчути далекий повів запаху, що віщує йому любов… — алюзія із третьої пісні «Георгік» Вергілія, де йдеться про коня, який «тремтить, напружує тіло», зачувши знайомий запах кобили.

… під час революції був головою однієї із секцій. — Під час Французької революції 1789–1794 рр. Париж був розділений на сорок вісім секції, які мали права самоврядування; від них обиралися представники на муніципальні й державні посади.

Комітет громадського порятунку… — у 1793–1795 рр. орган вищої державної влади у Франції, що обирався Конвентом.

Асимптота — в геометрії пряма лінія, що, продовжена до нескінченності, постійно наближається до кривої, не пересікаючи її.

Його сірість урятувала йому життя… — за якобінської диктатури, коли суворо переслідувалися багаті спекулянти.

Д’Олібан — персонаж комедії Дефоржа (Ж. Б. Шудар, 1746–1306) «Глухий, або переповнений готель»; батько, повністю поглинутий турботами про дочку.

Священна Римська імперія — державне утворення середньовічної Німеччини, що проіснувало з X ст. до початку XIX ст., коли було ліквідоване Наполеоном.

Галіони — кораблі, на яких у XVI–XVII ст. Іспанці привозили золото й срібло з Південної Америки.

Мюрат Жоашень (1767–1815) — знаменитий наполеонівський маршал, з 1803 по 1814 р. король Неаполітанії. Спроба Мюрата повернути собі трон після розгрому Наполеона коштувала йому життя.

Челліні Бенвенуто (1500–1571) — італійський скульптор і ювелір, автор знаменитих мемуарів.

… попасти в сіті Сен-Клу. — Нижче Парижа по Сені, близько містечка Сен-Клу, ріку перегороджували сітями, щоб виловлювати столичних утоплеників.

… прочитаєте на виборчому бюлетені Віллель замість Манюель… — Віллель Жозеф, граф (1773–1854) — реакційний політичний діяч, один з лідерів партії роялістів; Манюель Жак (1775–1827) — член палати депутатів, перебував у опозиції до Бурбонів, був виключений з палати її реакційною більшістю.

Ілоти — в давній Спарті люди, закріплені за земельними ділянками спартиатів.

Арпан — давня міра площі у Франції (близько 0,5 га).

Луарська армія — та частина французької армії, яка після поразки Наполеона в битві при Ватерлоо (1815) була відведена за Луару й там розформована.

Лафайєт Марі-Жан-Поль, маркіз (1757–1834) — політичний діяч, відіграв значну роль у Французькій революції кінця XVIII ст., дотримувався поміркованих позицій. Один з лідерів ліберальної партії в період Реставрації.

… кожен кидав камінь у князя… — Мається на увазі Талейран.

… належав до гурманської школи Людовіка XVIII і герцога д’Ескара. — Король Людовік XVIII і його придворний герцог д’Ескар були відомі своєю обжорливістю.

Тантал — герой грецького міфу. Удостоєний честі бувати на зібраннях і банкетах богів, Тантал за їх образу був тяжко покараний: стоячи по шию у воді й страждаючи від спраги, він не міг напитися, бо вода відступала, коли він нахилявся; голодний, він не міг зірвати плоди, що над ним звисали, бо гілка відхилялася, коли Тантал простягав руку.

Шатобріан Франсуа-Рене (1768–1842) — французький письменник, один із зачинателів романтизму у Франції.

Альцест — герой «високої комедії» Мольєра «Мізантроп», резонер і мораліст.

Дженні Діне — героїня роману Вальтера

1 ... 158 159
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Етюди про звичаї», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Етюди про звичаї"