Читати книгу - "Спадкоємці Віанди, Олена Гриб"

– Серйозно? – Він помітно збадьорився. – Та годі тобі!

– Боїшся?

– Подумай ще раз, Жас Лі Мін. Адже я не відступлюся. У мене достатньо досвіду, щоб упоратися з тобою.

– Ха! Досвід! Я цим на життя заробляю. Готуйся до ганьби.

Двері за їхніми спинами зачинилися, приховуючи позолоту і той бруд, що вона прикривала.

– Тут є нормальні кімнати, Роксе?

– Біля ліфта колись був охоронний пункт. Ти впевнена, Жас? Тут якось некомфортно.

Жасмин засміялася. Затягла Алена в невелику комірчину, штовхнула в скрипуче крісло… Ввімкнула інфоекран і промовила:

– Про комфорт ти забудеш на першій хвилині «Галактичних кишкожерів». Зробимо так: з мене – прокачаний акаунт, з тебе – платні фішки на кшталт магії, донатної зброї і суперкарів. І тільки посмій вгробити героя! Ніколи не пробачу.

Спалахнула заставка, обіцяючи море крові та дикий жах. На екрані з’явилась огидна липка істота, вкрита зубастими щупальцями, і чиїсь нутрощі.

– Ти найкраща, асіанко. Ти справді знаєш, як зняти стрес. До речі, секс теж спрацював би.

– Кишкожери, трясця! Стеж за кишкожерами, бо секс тобі гарантований!

– Звучить як погроза.

– Це і є погроза, Роксе! Подивися на рейтинг гри. Здохнеш – і вся зграя спалахне до тебе ніжними почуттями. Зосередься! Ухиляйся! Стріляй!!!