Читати книгу - "Невдале викрадення, Сая Морі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Розгнівана Ярина у вечірніх сутінках не помітила, як з машини вийшов чоловік в капюшоні та повільно рушив за нею. Вона вже відкрила рюкзак, щоб дістати ключі, коли згадала, що їх немає. Довелось набирати номер власної квартири.
— Впустіть, це я, — буркнула Ярина в мовчазний домофон.
Залізні двері відімкнулися, й вона потягнула їх на себе. Як на зло, лампочка в під’їзді також не горіла. Ярина перечепилась, ледь не впала й лише почула як її речі з тихим стукотом посипалися з незакритого рюкзака на землю. Хотілося закричати та кинути рюкзак вслід за іншими предметами. Ярина зробила глибокий вдих, скрипнула зубами, присіла навколішки й почала навпомацки збирати ручки, монети, блокнот та різний дріб'язок.
Вона не звернула уваги, що двері за спиною не грюкнули.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невдале викрадення, Сая Морі», після закриття браузера.