Читати книгу - "Дикий бастард, Анна Лященко"

Наказую Ізиру згортати табір і готуватися до повернення до столиці.

– Ізире, виділили закритий екіпаж для транспортування… – трохи заминаю з формулюванням, але потім, подумки скриплячи зубами, продовжую, – спійманого дезертира.

У моїй голові лунає тихе скиглення Барта й рик Раяна.

«Тримайте себе в руках. Обидва! – подумки наказую їм. – У палаці з усім розбиратимемося!»

Начебто поки що все складається вдало: Барта ми знайшли. Його линяння вже закінчилося. Ми повертаємось до столиці.

Раптом з’являється Фрай! Я відразу починаю нервувати: раз начальник екстреної служби зв’язку прилетів особисто, значить справді сталося щось дуже важливе.

– Що трапилося?? – питаю, щойно друг приземляється.

– Правитель Найнт підтвердив свій візит. Щоправда, дещо змінився розклад. І, крім підписання торгової угоди, яка входила до попередніх домовленостей, він бажає привітати принца Раяна з весіллям і представити королівській сім’ї свою дочку. Тож Раяну теж потрібно терміново повернутися.

Ричу подумки, Ізир, звісно, ​​полетить зі мною. Мій охоронець і за сумісництвом начальник особистої варти, та ще дбайлива матуся. Діган відпочиває. Так що я навіть не намагатимусь йому заборонити супроводжувати мене. Але все це означає, що Барт вирушить до столиці в супроводі гвардійців, не дуже дружньо до нього налаштованих. У двох словах поясню Ізиру причини мого занепокоєння, і друг мене заспокоює:

– Я проінструктую їх так, що вони порошинки з нього здуватимуть!

– Ти вже постарайся. Сам розумієш, я поки що не можу відкривати комусь ще інформацію про його походження.

Вкотре Ізир запевняє мене, що все буде добре, і ми відлітаємо.

Перед цим я кидаю пару фраз Барту: «Ми терміново вилітаємо, виконуй усі розпорядження охорони. Їм наказано доставити тебе до столиці цілим і неушкодженим. До зустрічі».

Здавалося б, що може піти не так?