Читати книгу - "Історія держави і права України"

династії Рюриковичів, юридична невизначеність системи міжкнязівських відносин породжували взаємні претензії, що нерідко призводило до військових конфліктів. Аристократичну тенденцію у державному устрої уособлювали боярська рада та міжкнязівські з’їзди (снеми). Вона, як і демократична інституція — віче, належно не розвинулася і не перетворилася на відповідні витоки парламентаризму. В процесі зміцнення феодалізму відбувся перехід з десятинної системи управління державою, що сформувалася з дружинної організації, на нову — двірсько-вотчинну.

Судові функції здійснювали органи влади й управління, захищаючи насамперед інтереси вищих верств населення.

Завдання для самостійної роботи

1. На основі аналізу джерел, що додаються до теми, наведіть дані про розселення та звички венедів, антів й слов'ян. Охарактеризуйте процес формування державності у східних слов’ян. На які етапи його можна умовно поділити?

2. У чому полягав процес перетворення органів суспільного

самоврядування у слов’янських племенних союзах на державні органи?

3. Ознайомтеся з фрагментом Повісті минулих літ (додається), в якому подається сюжет про прихід на Русь варягів. У чому полягає наукова неспроможність норманської та пантюркської теорій походження державності у східних слов’ян? Якими факторами був зумовлений процес виникнення Давньоруської держави?

4. Розкрийте, у чому полягає основний зміст періодів консолідації, розвитку та занепаду Київської держави.

5. На ґрунті знань, отриманих з теорії держави і права, охарактеризуйте форму правління, форму державного устрою та форму політичного режиму Київської Русі; при цьому зверніть увагу на відмінності в політичному механізмі на різних етапах розвитку держави.

6. Зробіть порівняльний аналіз правового становища панівних верств суспільства. Поясніть, який характер носили відносини між феодалами. Використовуючи знання з історії держави і права зарубіжних країн, з'ясуйте які існували відмінності у правовому становищі феодалів на Русі та в Західній Європі та поясніть, чим вони обумовлювалися.

7. Дайте характеристику соціально-правового становища вільного населення Київської Русі. Зверніть при цьому увагу на появу у ХІІ столітті ознак зростаючого поневолення вільних селян феодалами.

8. З'ясуйте, в чому полягали особливості соціально-правового становища економічно залежних людей та які правові механізми і в яких межах охороняли їхню особисту свободу.

9. Поясніть, в чому полягало становище особисто залежного населення як суб’єктів права.

10. Здійсніть загальну характеристику державного устрою Київської Русі.

11. Складіть схему організації влади й управління Давньоруської держави.

12. На основі аналізу джерел, що додаються, наведіть приклади та зробіть власні висновки щодо ролі віче та снемів (міжкнязівських з'їздів) в системі органів центрального управління.

13. Охарактеризуйте систему управління територіями. Поясніть, в чому полягав і що спричинило перехід від десяткової до двірсько-вотчинної системи управління. З'ясуйте, які посадові особи здійснювали управлінські функції і в чому полягали їхні повноваження. Назвіть орган місцевого селянського самоврядування та розкрийте його функції.

14. Ознайомтеся з повідомленням літописця (додається) про діяльність Великих князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Розкрийте основний зміст реформ Володимира та Ярослава.

15. Поясніть, кому належало право суду, на яких засадах була побудована судова влада на Русі. З'ясуйте, які існували суди в Київський державі, охарактеризуйте їх структуру, склад та юрисдикцію.

Першоджерела

Публій Корнелій Тацит (народився наприкінці 50-х років). «Германія»[4]

Тут кордон Свевїї. Я не знаю напевно, куди причислити народи певкінів, венетів і фенів — до германців чи до сарматів. Зрештою певкіни, яких деякі називають бастарнами у мові, способі життя, місць проживання і жител, поводять себе як германці. Всі вони живуть у болоті, а знать у бездіяльності. Змішаними шлюбами вони спотворюють себе майже як сармати.

Венети багато що засвоїли з їхніх звичаїв, адже вони обходять розбійними групами всі ліси й гори, розташовані між певкінами і фенами. Все ж таки вони вірогідніше повинні бути віднесені до германців, бо й будинки будують, і носять великі щити, і мають перевагу у тренованості і швидкості піхоти, — все це відрізняє їх від сарматів, які живуть на возах і на коні.

Птолемей (89—167 pp.) — «Географія»[5]

Європейська Сарматія оточена з півночі Сарматським океаном вздовж Венедської гори… Іншими горами оточена Сарматія, з яких називають і Венедські гори.

А займають Сарматію дуже великі народи — венеди вздовж всієї Венедської затоки… і менші народи населяють Сарматію: по річці Вістулі нижче венедів гітони, потім фіни, потім сулони…

Східніше названих, знову нижче венедів, суть голінди й судини і ставани аж до аланів…

Літописний запис про з’їзд князів у Любечі (1097 р.)[6]

В 1097 році прийшли Святополк, Володимир, Давид Ігоревич, Василько Ростиславич, Давид Святославич і брат його Олег і з'їхатися в Любечі для встановлення миру, говорячи поміж себе: «Навіщо ми губимо руську землю, вчиняючи розбрат між собою? А половці нашу землю розоряють і раді, що між нами міжусобиці. Від цієї пори будемо всі однодушні і бережімо землю руську, хай кожний держить отчину свою: Святополк — Київ, Ізяслав (отчину), Володимир — Всеволожу, Давид, Олег і Ярослав — Святославлю, а також кому роздав Всеволод міста; Давиду — Володимир, Ростиславичам — Перемишль Володарю, Теребовлю — Васильку». І на тому цілували хрест: «Якщо віднині хто буде проти кого, на того будемо всі і хрест чесний». Сказали всі: «Хай буде на нього хрест чесний і вся земля Руська». І, давши клятву, пішли кожний до себе…

Звістка літописця про народне повстання у Києві (1113 р.)[7]

Помер благовірний князь Михайло, якого звали Святополком, квітня 16… На другий же день, 17 квітня, кияни влаштували раду, послали до Володимира (Мономаха), кажучи: «їди, князю, на стол батьків і дідів».

Почувши це, Володимир багато плакав і не пішов (у Київ), горюючи по братові. Кияни ж розграбували двір Путяти тисяцького, напали на євреїв, розграбували їхнє майно. І послали знов кияни до Володимира, кажучи: «Іди, князю, в Київ; а як не підеш, то знай, що багато лиха вчиниться, це не тільки Путяти двір чи соцьких, чи євреїв пограбують, а ще й нападуть на невістку твою, і на бояр, і на монастирі, і будеш ти відповідати, князю, коли пограбують і монастирі». Почувши це, Володимир вирушив у Київ.

«Повість минулих літ»[8]

(Витяги)

…Ці слов'яни прийшли і сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — древлянами, тому що сіли в лісах, а ще інші сіли між Прип'яттю й Двіною й назвалися дреговичами, інші сіли на Двіні й назвалися полочанами по річці, що впадає в Двіну й носить назву Полота. Ті ж слов'яни, котрі сіли біля озера Ільменя, прозвалися своїм ім'ям — слов'янами, й побудували місто та назвали його Новгородом. А інші сіли по Десні, й по Сеймі, й по Сулі й назвались сіверянами. І так розійшовся слов'янський народ, а по