Читати книгу - "Ігри Патріотів, Редгрейн Лебовскі"

створений з певних Літер. Той, хто складе їх у правильному порядку – прочитає Ім’я, з якого все почалося і запустить Механізм Зворотнього Відліку. Роль цього Механізму – ніколи і ніде не згадується – адже це все казки. Також їй було відомо, що Літери охороняють Вартові – Вогняний Лев, Мудрий Орел, Могутній Телець і Людина-Творець.

Ніхто ніколи не бачив їх, а всі ці байки переповідають задля розваги маленьких дітей і особливо довірливих дорослих, іноді приплітаючи ловців, які, нібито співпрацюють із Вартовими, що служить, скоріше, дешевим піаром. Ось і все. На цьому її знання про Вартових вичерпані.

– Вартові? Ви серйозно? – розсміявся Патрік.

– Більш, аніж ти думаєш, хлопче, – кивнула Меланта, – Вартові такі ж реальні як я чи ти. Але не в їхніх інтересах світитись на людях, тому спілкується з ними виключно президент, Роуз Догерті. – Вона зробила паузу, вивчаючи здивовані обличчя мисливців, а тоді продовжила. – Гадаю, ви чули про розваги, відомі як «Ігри Патріотів»?

– Припустимо.

– Так от, в коло так званих Патріотів входять в основному публічні і заможні персони, – підхопив Теодор, – чиновники, аристократи, відомі письменники, музиканти, спортсмени... Всього їх налічується близько сотні, і вони намагаються зберегти свою причетність до кола в таємниці. Також, всі вони володіють певними ресурсами і витрачають їх на пошуки чогось, що пов'язано із Вартовими. Для цього і організовано дійство під назвою «Ігри Патріотів».

Учасники – пересічні громадяни – добровільно підписують згоду з умовами гри і самі ж оплачують свою участь, що тільки поповнює кишені Патріотів, даючи їм можливість жити на широку ногу. І за всім цим ховається незліченна кількість нечисті! Святі небеса, я такого ще ніколи не бачив! Це справжня катастрофа! Вони вміло промивають мізки людям і проводять масові побоїща, які завуальовано називають Іграми. Як їм це вдається, ми не маємо найменшого уявлення! А тепер дійшло до того, що люди зникають прямо посеред вулиць, серед білого дня!

– Такого ми не бачили, – Кук спантеличено потер потилицю, – і що, ви також у їхньому пекельному фан-клубі?

– Що за маячня! – обурився міністр. – Все що нам вдалося дізнатися, так це те, що всі забави мають ритуальний характер. І таким звірським способом, Патріоти намагаються щось знайти. Ваша мета – з'ясувати, що саме вони шукають.

– Можливо, якраз ваших Вартових, – замислено промовила Іва, – але що вам потрібно від нас? Перебити цілу армію фанатиків? Ви при своєму розумі?

– Мене цікавлять ці двоє, – ігноруючи її, міністр обвів широким жестом Патріка і Софі. – Решту лише допомагатимуть їм у виконанні завдання. Потрапити у коло Патріотів досить не легко, потрібно пройти ряд випробувань, щоб довести свою відданість і тільки тоді з’явиться нагода дізнатися їхні плани. – Він на мить замовк, переводячи подих, після чого продовжив. – Більшість ловців вже встигли засвітитися. Як і у випадку з Томасом Джоелом, вони не повернулися.

– З Джоелом розправились людожери, – сказав Патрік.

Естель, яка до того мовчки спостерігала, заговорила дуже тихо:

– Дно – козирна карта в руках Патріотів. Якщо вся нечисть, що мешкає там, увійде до складу вже існуючої армії, нам залишиться лише сподіватися на волю небес, сховавшись в землянках.

– До вас Патріоти ще не дісталися, – Меланта неквапливо обійшла стіл і зупинилася навпроти Бестибаля, – а, отже, ви не викличете підозри, принаймні, одразу. Як мені стало відомо, у команді Альфа не вистачає одного учасника. Порадившись з вашим керівництвом і прийнявши до уваги всі обставини, ми вирішили, що його місце займе ловець.

– ЩО? – в унісон вигукнули Орфей і Кук.

Патрік та Софі лише похмуро перезирнулися.

– Більшої дурні я ще не чув, – витиснув хлопець.

– Ми не станемо працювати з ловцем! – безапеляційно заявила Софі, кинувши на міністра гнівний погляд.

Естель грюкнула долонею по столі, видавши щось середнє між риком і наказом негайно заткнутися.

– Чхати я хотів на ваші забаганки, – мляво відмахнувся Теодор. Очевидно, він очікував такої реакції, – Софія і Патрік, якщо не помиляюся, з вами працюватиме Захарія. Це рішення остаточне, і не підлягає обговоренню чи запереченню з вашого боку. У випадку непокори, ваше небажання співпрацювати розглядатиметься як державна зрада. Вас прирівняють до Патріотів і пригадують всі темні справи, на які ми великодушно закривали очі увесь цей час. Потім відбудеться суд, і вирок, який він винесе, відомий заздалегідь – вас стратять. Як ви не розумієте? Ми пропонуємо мир, тому що ви нам потрібні. Вбачайте це, як співпрацю на взаємовигідних умовах.

Патрік зблід від злості, ледве стримуючись, щоб не розірвати міністра голими руками. Той у відповідь лише вдоволено вишкірився.

Юнак, якого щойно представили, злегка кивнув в знак вітання і взяв слово. У Софі перехопило подих. Їй долало бажання сповзти нижче під стіл, а ще краще – провалитися крізь землю. Той самий голос. Вичурний акцент і заокруглені звуки. Прямо навпроти неї сидів незнайомець, обличчя якого вчора ховалося в тіні капюшону.

* * *

– Ви повинні усвідомити всю важливість завдання. Якщо ви провалите його, то просто не виберетеся звідти. – Меланта замислено переводила погляд то на Патріка, то на Софі. – Ловцям так і не вдалося пройти випробування і увійти в коло Патріотів, тому ми не знаємо, хто за всім цим стоїть. Ми не знаємо, хто керує демонами, і, тим паче, кого вони шукають. І ми дуже сподіваємося, що дізнатись вдасться вам, так як вам доводиться мати справу з нечистю увесь час. Ми створили кожному із вас нову особистість і легенду, – вона роздала мисливцям товсті папки. – Вивчіть все, що там написано.

Софі вирішила відкласти знайомство зі своїм новим «Я» хоча б на наступні кілька годин. В голові шуміло, та й біль у спині вирішив нагадати про себе. Вранці, коли вона розглядала сліди від зубів, рана вже почала гноїтися. Пообіцявши собі після наради зайти в лазарет, вона перевела погляд на похмурого Патріка. Софі чудово розуміла його почуття. Він швидше б змирився з тим, що місце його брата зайняв Орфей – товариш, якого він давно знав і якому довіряв, але не ловець. Це було вище його сил.

Захарія уважно слухав промову Меланти, склавши руки перед собою. Погляд його різнокольорових очей (праве – світло-каре, а ліве – блакитне), був прикутий до