Читати книгу - "Многії літа. Благії літа"

На чужому полі неє волі.

З панами не міряйся руками.

Когут не запіє, а день буде.

Біда розум гострить.

На всяку гадину — своя рогачка.

Глядай не долю, а волю.

З однієї рісочки вінок не сплетеш.

Дома і солома їдома.

Вчися не до старости, а до смерти.

Яка головочка, така й бесідочка.

Доки розумний думає, дурний уже робить.

Порожня бочка шумить, а повна мовчить.

Око далеко видить, а розум дальше.

Ранній пізньому не кланяється.

Без роботи день роком стає.

Яка лата, така й плата.

Слова — блудо, а робота — чудо.

Дерево родить, а чоловік робить.

Раннє потя росу п’є, а пізнє — сльози.

Роботі як не сядеш на горб, то вона тобі сяде.

Не вчи ученого їсти книша печеного.

Ремесло — не коромисло, плече не давить.

Чужими руками добре гада імати.

Зроби днесь, а з’їж завтра.

Ліпше нині воробок, чим завтра голубок.

Не наївся — не налижешся.

Ко міняє, тот не має.

Честуй учителя, як родителя.

Коваль клепле доки тепле.

Як не народився з головою, не бери руками.

Серенча без розуму — дірява тайстра.

Чекай, неборе, долі в дірявій льолі.

Найшов — не скач, загубив — не плач.

Щастя розум відбирає, а нещастя вертає.

Жура сорочку не дасть.

Від жури й кучері січуться.

Заздрий від чужої серенчі сохне.

Не все кивай, що по воді пливе.

Залізо іржа їсть, а заздрість чоловіка.

Від скупості серце кам’яніє.

Скупі складають, а щедрі з’їдають.

Менше вкусиш, скорше прімкнеш.

Німа, глуха — менше гріха.

Тихий комар, а в вухо залізе.

Грань і під попелом добра.

Не позирай високо — запорошиш око.

І когут на смітті гордий.

Чим більше мачку гладиш, тим вище горб піднімає.

Хвалену дзяму на двір уливають.

Чужого не гуди, свого не хвали.

З пустої трави не буде доброго сіна.

Ганьба — не дим, а очі їсть.

Свині все полуденок.

Скорий спіх — челяді сміх.

Бійся пса того, що лащиться.

На язиці медок, а на гадці ледок.

На мед мух імають.

Ко знає брехати, тот знає і красти.

У закритий писок муха не залетить.

Порожній млин і без вітру меле.

Сила воляча, а розум курячий.

Куди вітерець, туди й розумець.

У сердитого й коліна гострі.

На готовий хлібець найдеться їдець.

Гуня лежить, а дурень дрижить.

Сюди ник, туди ник — день невелик.

Голоден — робити не годен, як ся наїв, то лиш би сидів.

Лежача борона скоро заіржавіє, лінивий чоловік скоро постаріє.

Хто терпен, той спасен.

Біг високо, цар далеко.

Із честю підеш через світ, а без чести ані до сусід.

Із чужого коня лізь серед болота.

Ситий голодному не вірить.

Що очима видить, руками не лишить.

На двох конях не всидиш.

Поїв сметану, поїж і дзер. Прибери пня, дані му ім’я.

Може рости і шовкова трава, як мого коня не буде.

Єдиначок — шибенячок.

Любімося по-братськи, а рахуймося по жидівськи.

Не все тот їсть колач, кому ся пече.

Де хліб та вода, там не є голода.

Не смійся на похороні, не плач на свадьбі.

Благоє теля дві корови уссе, а норовоє і єдну не годно.

Тяжка тайстра повна, порожня тяжча.

Коби здоров’я, гріхи будуть.

Не дай Боже з Івана пана.

Научить біда попити, коли нічого ся вхопити.

Людей доста, лише чоловіка мало.

У круте дерево кривий клин б’ють.

На голого дриґота.

Дурного не ради, розумного не вчи.

Жіноча краса, чортів престіл.

Не фарбуй білим біле.

Сохташ тримаєш — поміч маєш

(Сохташ — це повір’я, звичай, але не забобон)

Двічі не здоровкатися — бо посуд буде битися.

Напився води, решту з горняти не виливай у відро — бо криниця не буде прибувати.

Сміття з підметеного двору бодай жменьку на вулицю тупнути — щоб усе недобре з чужими ногами пішло.

Насіння нікому не зичити, доки сам не посієш.

Пораючись на дворі чи на городі — двері приперти віником. Недобрий гість не внадиться.

Коли розв’язуєш вузлик — дуй на нього. Одразу розв’яжеться.

Якщо в хаті щось не можеш знайти — перев’яжи ниткою ніжки столу. І уважно ще раз оглянься.

Якщо годинник перестав ходити — дай йому відпочити. А потім знову заведи.

Хворий чорний одяг нехай не одягає.

Болить голова — на старий хрест пов’яжіть хустку, нехай там повисить. Хворіє дитина — покладіть під хрест іграшку.

Якщо корова втратила молоко, треба вранці взяти її на мотузок і спокійно провести її по ближнім хуторам довкола села — так, щоб замкнути цим колом хлів.

Корову не пускати на відкриту пашу в русальну п’ятницю, Великодну п’ятницю, Дев’ятий четвер і Вознесіння.

Не втонеш, якщо вирівняєшся на воді хрестом, очима до неба. І намагайся спокійно й глибоко дихати.

Перед далекою дорого чи важливою справою -позичте окраєць хліба в коваля чи іншого майстра, який у поті чола заробляє свій хліб. І візьміть із собою.

Рецепти поживних, смачних i дешевих страв вiд Андрiя Ворона

Капуста, начинена зелениною

Головку капусти розібрати на листки, занурити в окріп на декілька хвилин. Дати воді стекти. Натерти крупно моркву, змішати з посіченою зелениною (будь-якою) і часником. Загорнути начинку в капустяні листки, покласти в посудину і залити киплячим розсолом — 1 столову ложку солі на літр води. Через два дні страва готова.

Бурякова каша

На 2 частини тертого буряка — по 1 частині тертої моркви, помідорів, цибулі. Все це окремо присмажити на олії, перемішати в горщику, потушити півгодини, посолити. Перед їдою додаю часник і перець. Можна закатувати і в банки на зиму.

Капуста гостренька

Капусту нашинкувати, пересипати сіллю, дати кілька годин постояти. У порізану цибулю і часник всипати меленого червоного перцю, змішати з капустою в глиняному посуді. Тримати під гнітом 3 дні. На стіл подавати із зелениною.

Картопля з огірками

Нарізати 4 гарячі картоплини і 2 солоні огірки кубиками, накришити зеленої цибулі, трішки посолити, скропити олією і перемішати.

Холостяцька вечеря

Зварити 100 гр. рису. Нашинкувати в нього 2 солодкі перці, 1 помідор, 1 квашений огірок, 1 морквину, 1 цибулину. На смак додати сіль, оцет, цукор, перець.

Картопля з оселедцем

Картоплю зварити в шкірці, порізати кружальцями. Так само цибулю. Оселедець нарізати скибочками. Скласти все гірочкою, заправити олією, оцтом і гірчицею.

Горох з огірками

Попередньо замочити горох, зварити. Нашинкувати в нього