Читати книгу - "Комедії"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
З Беотії грозять нам саме в свято це.
Дікеополь
Вожді славетні не умом, а кількістю!
Ламах
Пропало моє свято і бенкет пропав!
Дікеополь
1080 Рушай; походе Ламахо-прославлений!
Ламах
То що за кара! Знову з мене кпиш собі?
(Замахується на Дікеополя).
Той бере в кожну руку по два пташиних крильця.
Дікеополь
З чотирикрилим Геріоном бій ведеш?
Ламах
Гай-гай! Ото вже вісник нині засмутив мене!
Дікеополь
Гай-гай, але й мені вже вісник вість несе!
Вбігає вісник.
Вісник
Йди на бенкет негайно, Дікеополе!
Бери корзину, не забудь і глек з вином.
Жрець Діоніса каже привести тебе
І то негайно: ти бенкет затримуєш.
Так поспішай же. Там давно готове все:
1090 Cтоли, стільці, підстилки, подушки м'які,
Олії і повії, квіти й ласощі.
Булки, варення, паляниці, пірники,
І танцюристки, й пісеньки Гармодія.
Біжи, біжи щодуху!
Ламах
Не щастить мені!
Дікеополь
Зате ось щит у тебе, ще й з Горгоною.
(До раба).
А зачини-но двері. Час обідати.
Ламах
Мішок похідний, рабе, принеси мені.
Дікеополь
А ти корзину, рабе, принеси мені.
Раби Ламаха, Дікеополя вбігають у дім і повертаються з вантажем.
Ламах
Мені ще солі-кмину й часнику подай.
Дікеополь
1100 Мені дай шинку, бо часник приївсь мені.
Ламах
А ще сухої риби в листі фіговім.
Дікеополь
Мені — свинини кусень, я підсмажу там.
Ламах
Мені ще до шолому дві пір'їни дай.
Дікеополь
Мені — дроздів печених, ну і рябчиків.
Ламах
Красиве білосніжне пір'я струсьове!
Дікеополь
Красиве та рум'яне м'ясо рябчика!
Ламах
Не смій з моєї зброї насміхатися!
Дікеополь
А ти не смій дроздами любуватися!
Ламах
Подай і піхви для моєї китиці!
Дікеополь
1110 Для мене — заячини миску винеси.
Ламах
А що, як міль поїла пір'я струсьове?
Дікеополь
А що, як до обіду з'їсти рябчика?
Ламах
Мене перекривляти смієш, Ламаха!
Дікеополь
Ну що ти, що ти! Ми з рабом поспорили:
Чи сарана смачніша, а чи рябчики.
(До раба, вказуючи на Ламаха).
Давай його спитаєм, він розсудить нас.
Ламах
Ти що, глузуєш?
Дікеополь
(до раба)
Сарани прихильник він.
Ламах
Гей, рабе, спис із дому ти неси сюди!
Дікеополь
Гей, рабе, кишку з кухні ти тягни сюди!
Ламах
1120 Зі списа зніму піхви.'
(До раба).
Помагай мені!
Дікеополь
(до раба)
І ти берись за кишку. Натягай її!
Ламах
А для щита підставку, рабе, винеси.
Дікеополь
Мені ж печеню на підносі винеси.
Ламах
Дай щит горгоноверхий, загартований.
Дікеополь
Пиріг дай сироверхий, зарум'янений.
Ламах
Від жартів тих вже нудно людям робиться.
Дікеополь
Від пирога вже слинка людям котиться.
Ламах
Налий олії.
Раб поливає щит олією.
Бачу, наче в дзеркалі,
Старого, що плаксиво під батіг іде.
Дікеополь
1130 Налий-но меду.
Раб наливає мед у кухоль.
Бачу я: старий отой
У пику плюнув Ламаху з Горгоною.
Ламах
Неси сюди мій панцир, міцно кований.
Дікеополь
Готуй для мене келих — ним озброюся.
Ламах
Я ворогів у ньому нині битиму.
Дікеополь
Навперегони з нього нині питиму.
Ламах
І до щита підставку прив'яжи мені.
Дікеополь
А ти в корзину пірник уложи мені.
Ламах
Беру я міх похідний і крокую вже.
Дікеополь
А я на плечі тільки плащ накину ще.
Ламах
1140 Ти щит бери, хлопчино, та й рушаємо.
Ще й сніг пішов. Прокляття! Ну й намокнемось!
Дікеополь
А ти бери корзину. Ну й насмокчемось!
Розходяться.
Корифей
Хай в щасливу годину рушає похід.
Але й різні шляхи ви обрали собі!
Тому — пити-гуляти, ввінчавши чоло,
А тобі — замерзати на чатах вночі,
а йому у той час —
Умлівати від любощів аж до зорі
З молодим прехорошим дівчатком.
СТРОФА IX
Перша половина хору
Хай Антімах,
син слинтяя,
горе-поет,
1150 Кепських пісень писака,
згине, скона,
Словом, нехай
Зевс його сам скарає.
Хором було
він керував
та й не вгостив
Нас, а прогнав, голодних.
Хотів би я, щоб перед ним,
Голодним, виплигнув з води
Вугор у саму миску, вже засмажений,
Та тільки руку як простягне він —
Хай пес вугра
1160 Забере — і драла.
АНТИСТРОФА IX
Друга половина хору
Ось йому ця
помста одна,
Друга ж його
Хай уночі спіткає!
Йтиме назад
з кінних змагань,
Ледве живий, спітнілий, —
Саме тоді
П'яний Орест
Каменем хай
В пику йому затопить.
1170 За каменем нагнувшись, він
нехай наосліп зачерпне
Добрячу жменю з купки ще тепленької,
Тим «каменем» в Ореста кинувши,
Хай схибить він
і в Кратіна влучить.
ЕПІСОДІЙ ДЕСЯТИЙ
Вбігає слуга Ламаха.
Слуга Ламаха
Гей, хто там, хто там дома, слуги Ламаха!
Води, води нагрійте в баняку якім,
Готуйте мазі, полотно нарізуйте,
Скубіть овечу вовну, наготуйте ще
Тугих пов'язок: Ламах через рів стрибав
Та й на кола наткнувся, й ногу вивихнув,
1180 І головою вдарився об камінь він,
Аж від щита Горгона відвалилася.
А ще коли побачив, що на камені —
Й перо його найкраще, заволав герой:
«О сонце славне, світе мій! Востаннє вже
Вас бачу нині. Гасне зір. Нема мене…»
І з тим скотивсь в канаву, але знов ожив
І груди розпрямляє, ворогів жене,
Грозить їм списом, коле, переслідує.
Та ось він сам. Герою — двері отвором.
Входить, шкутильгаючи, Ламах.
ЕКСОД
Ламах
1190 Ай-ай-ай-ай!
Нечувано страждаю! Ох, нещасний я!
Пробито списом… моє тіло… гину вже!
Та ждуть мене
Іще страшніші муки, —
Як тільки Дікеополь із тих ран моїх
І немочі
Та насміхатись буде.
З'являється Дікеополь з двома дівками.
Дікеополь
О ха-ха-ха!
Не груденята в тебе — спілі яблучка!
1200 Давай-но поцілуймось ніжно, золотце!
Цілуйте, не жартуйте, ніжно, з присмоком,
Бо келих свій
вже першим осушив я!
Ламах
Така-то доля в мене проклятущая,
гай-гай-гай-гай!
О рани, рани болісні!
Дікеополь
Ага, ага!
Як живеш, Ламашеньку!
Ламах
О горе мені!
Дікеополь
О лихо мені!
Ламах
Цілуєш мене?
Дікеополь
Кусаєш мене?
Ламах
1210 В бою від мене доля відвернулася!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Комедії», після закриття браузера.