Читати книгу - "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова"

485

[1] Лей наклав на себе руки: Taylor, Anatomy of the Nuremberg Trials, 132, 165. / [c. 400]

486

[2] «Зараз до зали увійде трибунал»: там само, 143; Tusa and Tusa, Nuremberg Trial, 109-10. / [c. 401]

487

[3] Головним у залі суду був: Trial of the Major War Criminals, 1:1 («Members and alternate members of the Tribunal»). / [c. 401]

488

[4] З лівого краю: Francis Biddle, In Brief Authority (Doubleday, 1962; Praeger, 1976), 381. / [c. 401]

489

[5] Далі Джон Паркер: там само, 372-73. / [с. 402]

490

[6] Французи сиділи: Tusa and Tusa, Nuremberg Trial, 111; Guillaume Mouralis, introduction to Juge a Nuremberg, by Robert Falco (Arbre Bleu, 2012), 13 (at note 2), 126-27. / [c. 402]

491

[7] унікальним в історії світової юриспруденції: Trial of the Major War Criminals, 2:30. / [c. 402]

492

[8] Між 7 вересня 1941 року: там само, 64. / [с. 403]

493

[9] Колишній генерал-губернатор знав: Taylor, Anatomy of the Nuremberg Trials, 132. / [c. 403]

494

[10] «схвалював, керував і брав участь»: Trial of the Major War Criminals, 2:75. / [c. 403]

495

[11] «Це був незабутній досвід»: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 277. / [c. 404]

496

[12] «дуже приємно»: там само / [с. 405]

497

[13] Усе, що залишилося: Illustrated London News, 8 грудня 1945. / [с. 405]

498

[14] Скажіть мені, Розенберже: Gustave Gilbert, Nuremberg Diary (New York: Farrar, Straus, 1947), 42. / [c. 408]

499

[15] «дешеве личко»: Martha Gellhom, «The Paths of Glory», in The Face of War (Atlantic Monthly Press, 1994), 203. / [c. 408]

500

[16] «Я не визнаю себе винним»: Trial of the Major War Criminals, 2:97. / [c. 412]

501

[17] Привілей відкривати: там само, 98. / [с. 412]

502

[18] Те, що чотири великих держави, окрилені перемогою: там само, 99. / [с. 412]

503

[19] «родом, який треба ліквідувати»: там само, 120. / [с. 414]

504

[20] «спокійно жити — не тужити, під захистом закону»: Rudyard Kipling, ‘The Old Issue’, in Collected Poems of Rudyard Kipling (Wordsworth Poetry Library, 1994), 307-9. / [c. 414]

505

[21] «визначний особистий тріумф»: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 277. / [c. 414]

506

[22] Такі особисті переживання: там само, 276. / [с. 415]

507

[23] Я зміг прочитати: у базі документів. / [с. 416]

508

[24] Спільнота держав у минулому: Hersch Lauterpacht, «Draft Nuremberg Speeches», Cambridge Journal of International and Comparative Law 1, no. 1 (2012): 48–49. / [c. 416]

509

[25] Він дозволив собі: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 276. / [c. 418]

510

[26] Юридичні аргументи Шовкросс: там само / [с. 418]

511

[27] Ви говорили переконливо: там само, 278. / [с. 420]

512

[28] Сила особистості: Gilbert, Nuremberg Diary, 66; дивись також John J. Michalczyk, Filming the End of the Holocaust: Allied Documentaries, Nuremberg, and the Liberation of the Concentration Camps (Bloomsbury, 2014), 96. / [c. 420]

513

[29] текстів, які зачитували вголос: Janet Flanner, «Letter from Nuremberg», New Yorker, 5 January 1946, in Drutman, Janet Flanner’s World, 46–48. / [c. 420]

514

[30] «удаваної цікавості»: Janet Flanner, ‘Letter from Nuremberg’, New Yorker, 17 December 1945, in Drutman, Janet Flanner’s World, 99. / [c. 421]

515

[31] Увагу громадськості до судового процесу: там само, 98. / [с. 421]

516

[32] Вдова героя Битви за Британію: сер Гаг Дандас, народився 22 липня 1920 року, помер 10 липня 1995 року. / [с. 422]

517

[33] американського судді, який: Biddle, In Brief Authority. / [c. 422]

518

[34] французького судді, який: Falco, Juge a Nuremberg. / [c. 422]

519

[35] британські газети опублікували: David Low, «Low’s Nuremberg Sketchbook No. 3», Evening Standard, 14 December 1945. Режим доступу: http://www.cartoons.ac.uk/record/LSE1319. / [c. 424]

520

[36] Те, що ми прирікаємо: Trial of the Major War Criminals, 3:551. / [c. 425]

521

[37] Раніше це питання: Tusa and Tusa, Nuremberg Trial, 294. / [c. 426]

522

[38] Я — суддя міжнародного: Доннедьє — Лемкіну, 28 грудня 1945 року, box 1, folder 18, Lemkin Collection, American Jewish Historical Society. / [c. 427]

523

[39] Раппапорт пережив війну: Law Reports of Trials of War Criminals, Selected and Prepared by the UN War Crimes Commission, vols. 7, 14. Режим доступу: http://www.loc.gov/rr/frd/Military_Law/law-reports-trials-war-criminals.html. / [c. 427]

524

[40] Він звіряв йому свої марення: Gilbert, Nuremberg Diary, 22. / [с. 431]

525

[41] Гілберт охоче ділився: Taylor, Anatomy of the Nuremberg Trials, 548. / [c. 431]

526

[42] Я слухав… ораторію Баха: Gilbert, Nuremberg Diary, 81–82 (22 грудня 1945). / [c. 431]

527

[43] «Це так, наче в мені дві людини»: там само, 116 (10 січня 1946). / [с. 432]

528

[44] «повернувся з того світу»: Trial of the Major War Criminals, 8:322. / [c. 433]

529

[45] Він бачив, як командувач Курт: там само, 328. / [с. 435]

530

[46] Це був професор Редзик: Redzik, Stanisław Starzynski, 55. / [с. 436]

531

[47] Ми ступили на землю Треблінки: Grossman, Road, 174. /