Читати книгу - "Нафта"

— Візочок їде назад; сидячи в ньому, Карло спостерігає за пригодами героя з міфу. — Тільки наприкінці Карло сам стає головним його героєм. — Візочок такий самий, як і у Видінні, яке було у розділах про Мерду.

Кіа, 16 серпня 1974 року

(наснилося уві сні)

— Розтлумачити, у чому полягає ненормальність Поліса та Тетіса, а також зміст нарису про їхні історії —

Побіжно зазначити, що таємниці, які вони довірили людям, котрих самі обрали, це є історія про Карло Валетті —

Решта розділів, у яких йтиметься про Карло: «Вступне шаленство триває»

* Всі дописані розповіді точно й жваво зображають події чи людей, які в романі є наслідком цілковитого абстрактного перекручення.

1) Наприклад, перша добірка розповідей — це політичні персонажі, які у тексті ˂…˃ — абстрактно — політику розвитку, й дві добірки, де йдеться про політичні винищення —

Лише один з оповідачів наприкінці розповідає історію, яка насправді трапилась. — Випускаючи імена, — але точно переповідаючи події, котрі відбувалися під час винищення, у хронологічному порядку (обманюючи, що все це нібито йому розповів перед смертю агент ЦРУ). — * У цьому полягає концепція також і мого роману (відкрито про це не писати, а натякнути, назвавши це нарисом його книги)

2) У добірці розповідей під назвою «Епохе» вгадуються невдалі «путчі»: їм протистоїть справжня дійсність, яку символізують апокаліптичні природні потрясіння — бруд — вогонь — (бруд у розповіді про римського шляхтича та двох його доньок) — (вогонь може бути згадкою про розповідь про Біхар)

* До розповіді про батька, який народжує сина — з гівна

— Одночасно з товстим буржуа-мільйонером синочка викакує також чоловік з простого люду, виходець з півдня чи центру країни. — Це помітив чоловік, наукове світило, котрий приймає породіллю у тій самій дорогій клініці, де народжував багатий буржуа. — Дітей-кізяків переплутали. — Отже, татусі помінялися місцями. — Отже, живі кізяки є класово різнобічними, вони взаємозамінні тощо.

— Передкінцевий уривок: сонце сяє по-літньому, за кілька днів знову повертається зима. — Нові люди, новий дух. — Кінець світу, кінець зачісці. — Простодушність, ˂…˃ — Події зосереджуються навколо постаті одного молодика (завдяки тому, що криза та бідність відступили, виникає новизна)

Певна річ, що божества, які допомогли вирішити космічну кризу, — це люди із села (Баубон чи японське божество. Це відбувається на тлі скорочення сільського господарства та занепад середовища простого селянства (пор. шарж на промову, яку Фанфані виголосив перед Карло під час бенкету в Турині).

НАФТА

(Роман)

Про чоловіка та його чи то двійника, чи то близнюка. За головного героя — часом один, а часом другий. Якщо герой А — це двійник Б, то Б — це двійник А, але в такому разі він сам є героєм А. Особистість людини розділяється через шизофреноїдальне роздвоєння, поєднуючи у герої А одні риси, а у Б — інші тощо.

Герой А — це багатий, освічений буржуа, інженер, який досліджує нафтові родовища, він належить до ˃ влади (але він освічений і має схильність до лівих поглядів: усе це мається на увазі).

Б — це чоловік, в якому зосереджені «погані» риси, він прислужує А, в якому зосереджено «добрі» риси; він слуга, його призначення — виконувати ниці завдання. Вони двоє чудово порозумілися. Між ними справжня гармонія.

Перевертаючи все догори дриґом, А, який втілює у собі «погане», тепер служить Б, який втілює «добре» й бажає зняти із себе провину перед суспільством і забезпечити собі недоторканність перед поліцією та судом тощо.

Від’їжджаючи у відрядження — разом з Головою Уряду, який прямує в одну з країн на Середньому Сході. — А, той, що добрий, лишає Б, поганого, у Римі, але перед самісіньким відрядженням зауважує, що Б — це жінка. (˂…˃ через комплекс кастрації перед молодими парубками, що жили у 68-му). Відкласти від’їзд неможливо.

Б, герой з негативними якостями, та ще й жінка, залишившись сам у Римі, поринає у здійснення ницих завдань; одначе тепер він шукає не жінок, тобто сестер чи матерів, а чоловіків, чоловічих членів. Він кидається цим шляхом беззастережно, відхиляючись від норм.

Самотність та безмежна свобода захищають його — адже його Двійник перебуває на Сході — чоловік вирішує піддатися деградації, без жодних обмежень. Наразі він прагне покохатися з двадцятьма чоловіками, не менше й не більше. Певна річ, він так і вчинив. Усе це відбувається на полі, у брудові, коли час від часу накрапає дощ тощо.

Двадцятеро хлопців, покохавшись, по одному чи гуртом йдуть геть. Вони повертаються у ті місця, де зазвичай протікає їхнє життя (описані з надзвичайною точністю); та зайшовши за ріг, чи в кінці вулиці, у темряві якогось дворища, в одвірку якогось під’їзду тощо, там вони зникають зі свого життєвого шляху, аби ніколи більше на нього не вернутись, — їх убивають, використовуючи для цього найрізноманітніші способи, приголомшливі: вони є символами справжніх причин, через які помирають у сучасному світі (йдеться про тілесну смерть чи інші види смертей).

Повернувшись з подорожі на Середній Схід (суспільні обов’язки, журналісти, економічні та наукові результати), А, добрий чоловік, не знаходить на місці Б, свого поганого двійника, який став жінкою. Він втрачає гармонію в собі й тепер має самотужки виконувати ниці діяння, які раніше замість нього виконував Б; він опускається, тепер він, зі своєю зовнішністю та свідомістю, постає перед ситуаціями, від яких завжди тримався якнайдалі.

Певна річ, він більше не в змозі цього витримувати. Мусить обрати одне: бути «людиною публічною», а отже, «безгрішною».

У політиці та в суспільному житті він дуже сильно схилився у бік правих, мало не вступивши у міцний союз з фашистами. Тим часом він теж перетворився на жінку й кохається з молодим фашистом-сицилійцем, який змушує його до таких речей, які був спроможний вчиняти лише його Двійник і які він стерпіти був не в змозі.

Покохавшись з А, фашист повертається додому, але він теж помирає у пащі Страховиська.

Обставини змусили А побороти сором та прив’язаність до власної буржуазійної свідомості, які заважали йому стати таким, як Б: тепер він жадає повторити те, чого колись навчив його молодик-фашист і що тепер він пам’ятатиме протягом усього життя. На цьому шляху