Читати книгу - "Час тирана. Прозріння 2084 року (2014)"

Трилогія-меніпея[14] увібрала весь унікальний життєвий досвід автора. Не лише письменника-романіста, новеліста, поета, театрального і кінодраматурга. А ще й — фаховий медик, епідеміолог високого класу (докторська дисертація часів «застійного сказу» — про «сказ на Україні»). За тим — громадсько-політичний діяч. Перший некомуністичний — «зелений» — міністр, тоді ще у наскрізь комуністичному СРСР, його народний депутат-опозиціонер. Дипломат уже незалежної України. Посол її у Єрусалимі, Вашингтоні, Мехіко, Оттаві…

Що ж. Номенклатура ця не трохи схожа на наративи самої трилогії.

Але йдеться про інше. Автор, християнин, який у чорні чорнобильські першогодини вже чекав кінця світу, добре відав разом з тим, що кінець той залежить не тільки від нас. І, напевно, навіть зовсім не від нас. Але він також знає, що «всі ми», від полюса до полюса, а особливо «тут», на загадковій межі-Україні поміж колись непрохідними європейськими Хащами і досі все ще не зовсім культивованим євразійським Степом — або самі, власноруч, облаштовували ніби репетицію кінця світу, або ставали її жертвами — з боку сусідів. Усіх їхніх расових, етнічних, державних і недержавних штабів. Усіх виконань, темпераментів, ідеологій. І тому подібного.

Отож автор-християнин у своїх песимістичних видіннях і ордаліях — ще й добре поінформований експерт. Він мабуть пам’ятає репліку із згаданого вище Бахтіна про Достоєвського: останнє слово про світ ще не сказане, воно — попереду і напевно завжди буде попереду.

Але ж чого тільки не буде — попереду…

Бо, як сказав той трагічний італійський поет, доля людська стає все складнішою і складнішою.

Трилогія Юрія Миколайовича Щербака — саме про це.

«Кояніскаці…»[15]

Вадим Скуратівський

Народився 12 жовтня 1934 року.

Доктор медичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України в СІЛА, Канаді, Мексиці, Ізраїлі, перший міністр охорони навколишнього природного середовища України, народний депутат СРСР (1989–1991), член Верховної Ради СРСР. Належав до опозиційної Міжрегіональної групи депутатів, яку очолював академік А. Сахаров.

Радник Президента України (1998–2000) і Голови Верховної Ради України з міжнародних справ (2004–2007). Брав участь у переговорах на вищому рівні у Києві, Вашингтоні, Єрусалимі, Оттаві, Варшаві, Мехіко, Мадриді.

Як професор Києво-Могилянської академії викладав курс «Геополітика та проблеми глобалізації» (2003–2006).

Український письменник, драматург.

Автор понад двадцяти книжок прози, публіцистики, драматургії, поезії, серед яких — романи «Бар’єр несумісності», «Причини і наслідки», п’єси «Маленька футбольна команда», «Сподіватись», «Стіна», документальні повісті «Чорнобиль», «Україна: виклик і вибір», «Україна в зоні турбулентності».

Книга перша трилогії «Час смертохристів. Міражі 2077 року» (2011) стала літературною подією року і отримала три літературні премії. Друга книга — «Час Великої Гри» (2012). Перша і друга книги були висунуті у 2013 р. на здобуття Шевченківської премії.

Нагороджений орденами і медалями України та інших країн.

Одружений, має двох дітей.

Див. «Час смертохристів». — К., 2011.

Labut (словац.) — лебідь.

Організація Глобальної Безпеки (GSO — Global Security Organization)

БКС — бойова космічна станція (CSS — Combating Spase Station

Див. «Час Великої Гри». — К., 2012.

Див. «Час Великої Гри». — К., 2012.

Після кожної війни

хтось мусить поприбирати

Будь-який порядок

сам по собі не постане.

Так тихо нам є

що чуємо пісеньку,

заспівану вчора

«Ти підеш горою, а я долиною…»

Хтось має скинути мотлох на узбіччя доріг,

аби могли проїхати авта повні трупів.

Такі зачудовані собою

хіба щось здивувати нас більше може?

Ні